Коліт кишечника у дорослих

Неприємні симптоми, такі як біль, здуття живота, гучні звуки з кишечника та відчуття його переповнення, можуть вказувати на коліт кишечника. Ігнорувати ці прояви не варто, адже не вилікуваний коліт може призвести до серйозних ускладнень, наприклад, виразок. На щастя, коліт можна вилікувати, за умови своєчасного звернення до лікаря та корекції раціону харчування.

Що таке коліт кишечника?

Коліт – це запалення слизової оболонки або більш глибоких шарів товстої кишки. Це неприємне захворювання викликає сильний біль у животі та значний дискомфорт у побуті.

Товста кишка людини

Товста кишка є продовженням тонкої, де завершується процес травлення. Вона закінчується сфінктером прямої кишки. Завдяки скороченню гладкої мускулатури середнього шару кишкової стінки відбувається просування решток їжі з соками (хімусу) та виведення калових мас.

Товста кишка виконує низку важливих функцій:

1. Завершення травлення та всмоктування корисних речовин (глюкози, амінокислот, вітамінів).
2. Формування калових мас. Рідина всмоктується в кров, а клітковина, залишки непереварених харчових продуктів та слизу – ущільнюються. Бактерії можуть становити до 50% маси калу.
3. Видільна. Виведення продуктів білкового обміну, непереварених жирів, клітковини, токсинів.
4. Захисна. Забезпечується корисною мікрофлорою, яка перешкоджає розмноженню патогенних бактерій. У слизовому шарі товстої кишки міститься близько 70% клітин імунної системи (лімфоцитів), які при інфекційних загрозах здатні синтезувати антитіла. Діяльність імунних клітин багато в чому залежить від складу мікрофлори.
5. Синтез вітамінів групи B, K, E, D, PP, біотину, фолієвої кислоти за участі біфідобактерій, необхідних для кровотворення, згортання крові, нервової системи, шкіри та кісток.

Особливе значення у роботі товстої кишки мають біфідобактерії, бактероїди, ентерококи, лактобактерії, кишкова паличка, які забезпечують залишкове перетравлення їжі, розклад білків, бродіння вуглеводів, утворення вітамінів. Така флора складає 96-98% всіх кишкових мікроорганізмів і важить близько 1,5 кг!

Решту 2-4% становлять умовно-патогенні мікроорганізми (УМП) – протеї, кампілобактер, деякі стрептококи, цитробактер, дріжджоподібні гриби.

При порушенні імунітету, переїданні, хворобах травної системи, потраплянні патогенів порушується баланс між нормальною та умовно-патогенною флорою. Будь-який несприятливий чинник може запустити у такому разі запальний процес. Таким чином, дисбіоз є однією з основних причин виникнення коліту.

Причини коліту кишечника

Незважаючи на різноманітність причин, симптоми коліту можуть бути схожими. Якщо причину встановити не вдається, коліт називають «неспецифічним».

Важливо! Для ефективного лікування важливо знати конкретну причину появи коліту. Виявити її може тільки лікар спільно з пацієнтом. Харчові звички та спосіб життя відіграють важливу роль у розвитку хвороби.

Можливими причинами коліту є:

1. Інфекції, спричинені патогенними мікроорганізмами чи паразитами, які потрапили та розмножилися в товстій кишці – збудники дизентерії, єрсиніозу, золотистий стафілокок, лямблії, аскариди, амеби тощо. Переважання умовно-патогенної флори також може спровокувати захворювання.
2. Патології ШКТ – гастрит, виразкова хвороба, холецистит, панкреатит, жовчнокам’яна хвороба, ентерит. Такий коліт вважається вторинним.
3. Наявність хронічних вогнищ інфекції в організмі, звідки збудники можуть потрапити в кишечник (гнійні хвороби шкіри, запалення дихальних шляхів та ЛОР-органів, туберкульоз).
4. Нехтування правилами здорового харчування. Це часте переїдання, надмірне вживання гострої, смаженої, солодкої їжі та борошняних виробів, дефіцит клітковини, неякісні продукти.
5. Часті стресові ситуації та емоційно-психічні фактори.
6. Аутоімунні стани (коли імунні клітини атакують стінку кишечника) та системні захворювання сполучної тканини, схильність до яких часто успадковується.
7. Медикаментозне та токсичне навантаження: прийом антибіотиків, протизапальних, знеболювальних, гормональних препаратів, проносних засобів, алкоголю. Так, на тлі прийому антибіотиків може виникнути псевдомембранозний коліт (антибіотик-асоційована діарея), який провокується клостридіями – представниками умовно-патогенних бактерій кишечнику.
8. Травми або операції в черевній порожнині, що можуть спричинити спайковий процес і порушити нормальну анатомію кишечника.
9. Ще одна причина запалення – вроджені та спадкові патології кишечника, які супроводжуються його подовженням або розширенням (мегаколон, доліхосигма), формуванням поліпів у просвіті кишечника або дивертикулів (випинання стінки кишечника в черевну порожнину), патологічною рухливістю різних відділів кишечника, ферментативною недостатністю, глютеновою ентеропатією (непереносимістю гліадину – білка злаків).

Види та форми коліту

Існують різні підходи до класифікації захворювання, які ґрунтуються на характері перебігу, причинах виникнення, ступені тяжкості, локалізації і так далі.

Залежно від перебігу коліт поділяється на:

1. Гострий – стан, який протікає з яскраво вираженими симптомами. Виникає раптово. Часто поєднується із запаленням шлунка, тонкої кишки і називається «гастроентероколітом». Причинні фактори такого запалення: інфекції, прийом антибіотиків, гостре порушення кровообігу в судинах брижі, які живлять частини товстої кишки.
2. Хронічний – має хвилеподібний перебіг з періодичними загостреннями та ремісіями без симптомів. Причини різноманітні: патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, паразити, недостатність кровопостачання кишечника, медикаменти, харчові фактори, системні захворювання сполучної тканини, ендометріоз кишечника тощо.

За характером патологічних змін у стінці товстої кишки та глибиною ураження розрізняють:

1. Катаральний – початкова стадія, коли запалення обмежується слизовою оболонкою. Виникає її набряк, порушення функції. Частіше протікає в гострій формі, супроводжується болями, зміною характеру випорожнень та учащенням дефекації, можливе підвищення температури.
2. Ерозивний – порушується цілісність слизової кишечника. Запалення глибше, ніж при катаральній формі. На внутрішній оболонці кишечника формуються ерозії, які можуть трансформуватися в більш глибокі дефекти – виразки.
3. Виразковий – важкий ступінь запалення, при якому уражені всі шари кишечника. Виразки, що утворюються, можуть кровоточити і створювати загрозу перитоніту – тяжкого стану, пов’язаного із запаленням усієї черевної порожнини.
4. Спастичний. Пов’язаний зі спазмами гладкої мускулатури та порушеннями перистальтики, що спричиняє запори та відчуття неповного випорожнення.
5. Атрофічний – коліт, при якому спостерігається стоншення слизової та м’язового шарів внаслідок тривалих спазмів, застою калових мас або системних хвороб сполучної тканини. На тлі атрофічного коліту часто з’являються виразки.
6. Дифузний. У цьому випадку запалюються тонкий і товстий кишечник – розвивається ентероколіт.

Симптоми коліту

Основний прояв усіх форм захворювання – тупий або переймоподібний біль у животі. Локалізація больових відчуттів залежить від ураженої області кишечника: в ділянці пупка, правій клубовій зоні, лівому підребер’ї чи по всьому животу. Зазвичай полегшення настає після відходження газів, дефекації. Після прийому їжі біль може посилюватися. Допомогти зняти больовий симптом можуть також спазмолітики та теплий компрес.

Важливо! Біль при рухах, ходьбі, бігу, струсах та натужуванні свідчить про важкий коліт, при якому запалюється серозна оболонка, що покриває кишечник зовні.

Інші симптоми коліту:

• порушення випорожнень – діарея при гострому перебігу, чергування закрепів і проносів при хронічному, так званий «овечий кал» спостерігається при спастичному коліті;
• бурчання у животі, яке посилюється після їжі, підвищене газоутворення (метеоризм);
• присутність патологічних домішок у калі у вигляді слизу та крові, зеленуватих прожилок;
• відчуття переповнення та важкості в кишечнику;
• хибні та болісні позиви до дефекації (тенезми);
• втрата апетиту, зниження маси тіла – при хронічних формах;
• підвищення температури, головний біль, слабкість, нездужання – при гострих та виразкових формах.

Особливо небезпечною є форма неспецифічного виразкового коліту (НВК). Для нього характерні:

• часта діарея, 4-8 і більше разів на добу;
• кров у калових масах;
• раптові позиви до дефекації;
• анемія (зниження гемоглобіну) у зв’язку з кишковою кровотечею та порушенням всмоктування поживних речовин і мікроелементів;
• підвищення температури та прискорення пульсу при середньоважких та важких формах;
• позакишкові прояви у вигляді артритів, ураження очей, шкіри, щитовидної залози, печінки та жовчовивідних шляхів.

Важливо! Коліт іноді легко сплутати з синдромом подразненого кишечника, який може викликати у деяких людей схожі симптоми. Однак він не пов’язаний із запаленням або пошкодженням тканин кишки. Лікування цих хвороб також відрізняється. Інший розлад із подібними симптомами – целіакія (непереносимість глютену). У цьому випадку запалення присутнє, але проходить після відмови від глютеновмісних продуктів. Не ігноруйте діагностику при болях у животі – це важливий етап на шляху до видужання!

Діагностика

За підозри на коліт або його загострення лікар рекомендує пацієнту пройти такі обстеження:

1. Клінічний аналіз крові. Він визначає ступінь запального процесу та наявність анемії.
2. Загальний аналіз сечі. Необхідний для виключення патології в сечовидільній системі.
3. Біохімічний аналіз. Визначення рівня глюкози та показників роботи печінки (білірубін, АЛТ, АСТ, ГГТ), що важливо для виявлення супутніх захворювань.
4. Імуноферментний аналіз (ІФА). Для діагностики інфекцій, здатних спровокувати коліт (наприклад, єрсиніоз, лямбліоз, аскаридоз).
5. Бактеріологічний аналіз калу для визначення патогенної, умовно-патогенної та нормальної мікрофлори кишечника.
6. Копрограма – аналіз калу для оцінки ступеня запальної реакції кишечника та наявності гнильних або бродильних процесів, ферментативної недостатності, прихованої кровотечі.

Окрім того проводять наступні діагностичні маніпуляції:

1. УЗД органів черевної порожнини. Підтвердить наявність ознак холециститу, жовчнокам’яної хвороби, панкреатиту. За допомогою УЗД можна оцінити ступінь підвищеного газоутворення в кишечнику та наявність рідини в черевній порожнині.
2. Рентгенологічні дослідження, з яких найбільш інформативні іригоскопія та комп’ютерна томографія (КТ). Іригоскопія полягає у введенні рентгеноконтрастної речовини через пряму кишку з подальшою оцінкою стану кишечника. Дозволяє діагностувати різні аномалії. На КТ, крім змін у товстій кишці, можна побачити ознаки ентериту, збільшені лімфовузли та особливості розвитку кишечника.
3. Ендоскопічні методи дослідження – ректороманоскопія (огляд прямої та сигмоподібної кишок) і колоноскопія (огляд всієї товстої кишки). Вимагає підготовки та знеболення.
4. Біопсія. Проводиться висічення шматочка тканини для патогістологічного дослідження за підозри на рак кишечника.

Лікування коліту

Лікування в дорослих проводиться комплексно, залежить від вираженості симптомів та причини хвороби. При цьому призначається певна дієта та медикаментозні засоби. Санаторно-курортне лікування може бути ефективним при затиханні загострення або в міжрецидивний період.

Медикаментозне лікування

Для лікування коліту використовують такі групи лікарських засобів:

Антибіотики, нітрофурани та протипаразитарні засоби. Призначаються при захворюваннях, які викликані патогенною та умовно-патогенною флорою, найпростішими, глистяними інвазіями.

Засоби для відновлення нормальної флори кишечника:

• пробіотики – препарати, що містять живі біфідо-, лакто-, колібактерії;
• пребіотики – речовини, які створюють середовище для росту корисних бактерій, мають послаблюючу дію, сприяють виведенню токсинів;
• синбіотики – містять і пробіотики, і пребіотики.

Симптоматичні засоби. Для усунення болю призначаються спазмолітики, при підвищеному газоутворенні – симетикон. Для поліпшення перетравлення їжі рекомендуються ферментні препарати. При коліті з переважанням проносів ефективними будуть в’яжучі та обволікаючі препарати, сорбенти. Для нормалізації випорожнень при закрепах призначають засоби на основі лактулози та натрію пікосульфату.

Якщо провідною причиною коліту виступає ішемія (недостатність кровообігу в судинах кишечника), то застосовуються засоби для лікування атеросклерозу, антиагреганти для пригнічення тромбоутворення і специфічні серцево-судинні препарати. При формах хвороби, пов’язаних із стресами та нервово-емоційним перенапруженням, у комплекс лікування включаються психотропні препарати.

Особливого підходу в лікуванні потребує неспецифічний виразковий коліт. В основі цього захворювання лежить аутоімунне запалення, тому для лікування НВК потрібні специфічні лікарські засоби. До них відносять:

• аміносаліцилати (у вигляді капсул для прийому всередину, свічок та для клізм);
• глюкокортикостероїдні гормони;
• цитостатики;
• препарати біологічної терапії.

Лікування НВК досить тривале – від 12 тижнів до 2 років. Після усунення симптомів потрібна підтримуюча терапія для запобігання загострень та ускладнень.

Чи можуть допомогти народні засоби в лікуванні колітів?

Для ефективного лікування необхідно встановити діагноз і виявити причину захворювання. При цьому для зняття неприємних симптомів коліту можуть бути корисні народні засоби. Теплий трав’яний чай або настій з ромашки, фенхелю, м’яти, кмину, шавлії, деревію допоможуть зняти спазми в кишечнику, полегшать метеоризм та матимуть легку протизапальну дію.

Для усунення закрепів використовують кору крушини, листя сени, насіння льону, материнку, солодку. В’яжучими властивостями володіють кора дуба, кора граната, черемха.

Дієта

Позбавлення від захворювання немислиме без дотримання рекомендацій з харчування. Перевага віддається вареним, паровим або запеченим без скоринки стравам. Вітається підігріта рідка та протерта їжа з частотою прийому 4-6 разів на добу невеликими порціями. Як переїдання, так і голодування вкрай негативно позначаються на перебіг недуга. При надмірному метеоризмі слід уникати вуглеводовмісних продуктів та молока.

Важливо! Мета дієти – зменшити навантаження на шлунково-кишковий тракт, сприяти загоєнню слизової. Їжа має бути щадною, легкозасвоюваною та не містити механічних чи хімічних подразників.

Корисними пацієнту будуть:

• нежирні м’ясо, риба, птиця;
• розварені гречана, рисова, вівсяна, манна каші;
• кисілі та желе домашнього приготування;
• підсушений білий хліб;
• варені чи запечені овочі (картопля, кабачки, цвітна капуста, гарбуз, морква), запечені яблука.
• знежирений сир та сирні запіканки;
• варені некруто яйця, омлет.

Об’єм споживаної рідини повинен становити 1,5-2 л на добу у вигляді міцного чаю, відвару шипшини, некислих компотів з яблук, груш, айви, смородини, міцної натуральної кави, какао на воді.

З десертів допускаються мармелад, пастила, шоколад у невеликих кількостях.

Заборонені:

• алкоголь;
• концентровані соки і газовані напої;
• свіжа випічка та чорний хліб;
• бобові;
• жирні сорти м’яса та риби;
• молоко;
• сирі овочі;
• гриби;
• макаронні вироби;
• каші з пшона, пшениці, ячменю, перлової крупи;
• наваристі бульйони;
• консерви;
• копчені та смажені страви, маринади, спеції.

Що буде, якщо коліт кишечнику не лікувати? Ускладнення

Якщо захворювання залишити без лікування, можуть виникнути:

1. Астено-невротический синдром з підвищеною втомлюваністю та слабкістю, зниженням працездатності.
2. Ентероколіт – запалення товстої та тонкої кишки. При цьому виникають анемія, синдром вітамінної недостатності та порушення всмоктування поживних речовин, що позначається на роботі всіх систем організму, стані шкіри, нігтів і волосся.
3. Непрохідність кишечника, що провокується колітами, аномаліями кишки та порушенням її рухливості. Потребує невідкладного хірургічного втручання через ризик перитоніту.
4. Прориви виразок кишечника з виникненням станів, що загрожують життю. Це кишкова кровотеча, виникнення перитоніту і загроза сепсису – зараження крові.

Важливо! Якщо не лікуватися, існує ризик виникнення раку кишечника. Більш часта трансформація в рак відбувається при виразковому коліті.

Профілактика колітів

Хвороба часто має хронічний перебіг, тому для запобігання загостренням чи попередження цього захворювання потрібно:

1. Дотримуватись принципів здорового харчування: уникати переїдання, жирних, смажених, копчених, гострих, солених, консервованих продуктів, солодощів, алкоголю, газованих напоїв, фастфуду.
2. Не вживати несвіжі, недостатньо термічно оброблені продукти, немиті овочі, фрукти, ягоди.
3. Не займатися самолікуванням, особливо антибіотикотерапією.
4. Своєчасно діагностувати та лікувати будь-яку іншу патологію шлунково-кишкового тракту, що може спричинити коліт.
5. Дотримуватися активного способу життя і повноцінного сну.
6. Для підтримки мікрофлори вживати кисломолочні продукти, клітковину (за відсутності загострення коліту) у вигляді овочів, фруктів, сухофруктів, круп, бобових, зернового хлібу.

Корисними також можуть бути препарати на основі харчових волокон, наприклад, псилій (лушпиння насіння підбілу), що нормалізує перистальтику та випорожнення.

Важливо! Клітковина є складним вуглеводом, який не ферментується травними соками. Вона потрібна для нормальної роботи шлунково-кишкового тракту та підтримки мікрофлори.

Висновок

Різноманіття причин коліту та ризик ускладнень вимагають звернення пацієнта по кваліфіковану допомогу, проходження повноцінного обстеження та лікування. Однак навіть найкращі препарати і фахівці не зможуть подолати хворобу, якщо пацієнт буде нехтувати правильним харчуванням та здоровим способом життя.