Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ): симптоми, діагностика та лікування

Що таке жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ)?

Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) характеризується утворенням конкрементів у різних частинах жовчовивідних шляхів, їх впливом на функціонування жовчного міхура та печінкових протоків. Вперше описана ще в давнину, це захворювання залишається однією з найпоширеніших патологій гепатобіліарної системи, що впливає на жовчовивідну систему, викликаючи ряд неприємних симптомів та може мати серйозні наслідки для загального стану пацієнта.

Жовчнокам’яна хвороба є розповсюдженою проблемою жовчовивідних шляхів, яка вимагає ретельного вивчення, комплексного підходу до лікування. В цій статті редакція symptom.live розгляне причини виникнення хвороби, симптоми, сучасні методи діагностики та лікування.

Причини виникнення ЖКХ

Першочергову роль у формуванні хвороби відіграє спадковість, яка є ключовим фактором у її розвитку. Окрім цього, існує ряд факторів, які можуть бути як основною причиною виникнення жовчнокам’яної хвороби, так і передумовою в поєднанні з іншими обставинами. До них відносяться:

• вік: найбільший пік захворюваності на ЖКХ реєструється в межах 40-69 років;
• жіноча стать – вважається, що естрогени можуть згущувати жовч, тим самим підвищуючи ймовірність утворення конкрементів, проте після настання менопаузи шанс розвитку патології у чоловіків і жінок практично однаковий;
• вагітність, оскільки гормональні перебудови та стискання жовчних шляхів маткою можуть збільшити ризики згущення жовчі та утворення конкрементів (іноді після пологів вони можуть самостійно розпадатися);

• менопаузальна гормонотерапія у жінок може стати причиною ЖКХ, оскільки введені ззовні естрогени впливають на фізико-хімічні властивості жовчі;
• ожиріння та підвищений вміст тригліцеридів у крові є причинами жовчнокам’яної хвороби;
• цукровий діабет, метаболічний синдром;
• цироз печінки;
• швидке зниження маси тіла, в т.ч. внаслідок застосування методів баріатричної хірургії;
• малорухливий спосіб життя.

Слід зауважити, що останнім часом ЖКХ значно «помолодшала». Нерідко ознаки жовчнокам’яної хвороби виявляють навіть у дітей та підлітків, що вчені пов’язують з епідемією ожиріння, зниженням якості фізичного розвитку школярів і неправильним харчуванням.

Симптоми жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ)

ЖКХ може тривалий час протікати приховано, без клінічних ознак. Яскрава симптоматика з’являється лише в разі блокування жовчних шляхів конкрементом (жовчна коліка) або при розвитку запалення (гострий холецистит).

Жовчна коліка – входить до списку найхарактерніших симптомів жовчнокам’яної хвороби у чоловіків та жінок різного віку. Він з’являється при переміщенні каменя, коли блокується вихід з жовчного міхура або каналів, що призводить до збільшення внутрішньопросторового тиску та виникнення вираженого больового синдрому. Для неї характерні такі прояви:

• поява через 1–1,5 години після вживання жирної їжі або епізоду надмірного переїдання, іноді як провокатори виступають трясуча їзда та нахили тулуба;
• швидке зростання болю протягом короткого проміжку часу;
• постійний тягнучий характер болю;
• тривалість нападу може варіюватися від кількох хвилин до кількох годин;
• локалізація болю в епігастрії, в підребер’ї справа, при цьому може відзначатися іррадіація в праву руку, між лопатками, шию справа;
• супутні симптоми: нудота, блювання без полегшення, зниження або прискорення серцебиття, коливання артеріального тиску, незначне підвищення температури тіла, хибні позиви до дефекації або здуття кишківника;
• припинення болю раптове самостійне або в результаті введення спазмолітиків.

Також варто звертати увагу на “нічні” скарги. Данські вчені встановили, що біль у правому підребер’ї, який виникає через кілька годин після засинання, є досить характерним для патології жовчовивідних шляхів. Він може не бути справжньою жовчною колікою, проте вимагає негайного звернення до гастроентеролога або гепатолога.

Гострий холецистит, є ще одним класичним проявом жовчнокам’яної хвороби. Зазвичай цей стан привертає увагу, якщо напад жовчної коліки триває понад 6 годин, а біль не вщухає, а навпаки наростає. Болючі відчуття охоплюють все праве підребер’я, підсилюється при глибокому диханні та рухах.

Супутні симптоми, такі як відсутність апетиту, нудота, яка не приносить полегшення, і здуття живота, пов’язані з розвитком кишкової непрохідності. Підвищення температури тіла до 38-39 °C може супроводжуватися жовтухою, викликаною запаленням жовчних шляхів (порушенням відтоку жовчі з печінки через запалення їх стінок).

Види жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ)

Класифікація даного захворювання охоплює не тільки розрізнення форм самої патології, але й конкрементів з урахуванням особливостей їх розташування, складу та розміру.

Залежно від локалізації каменів виділяють три основних види жовчнокам’яної хвороби:

• холецистолітіаз, коли конкременти знаходяться безпосередньо в жовчному міхурі;
• холедохолітіаз, при якому камені сформовані в жовчних шляхах або спільній жовчовивідній протоці;
• внутрішньопечінковий холелітіаз, коли конкременти локалізуються в жовчних протоках, розташованих всередині печінки.

Безпосередній механізм формування каменів – це першочергове згущення жовчі. Вони можуть мати різний склад. В залежності від цього параметра виділяють гомогенні (однорідні) конкременти:

• холестеринові – можуть досягати великих розмірів через деякий час;
• пігментові, що складаються переважно з білірубінових сполук і можуть мати чорний або коричневий колір;
• вапнякові, які вкрай рідко зустрічаються.

Також існують змішані типи каменів, що містять різні органічні сполуки, жовчний пігмент, холестеринові відкладення. Ще один варіант – складні конкременти: вони містять у собі холестеринове ядро, вкрите щільною оболонкою з вапна, жовчного пігменту і білірубіна. Такі типи каменів досить рідкісні – зустрічаються не більше ніж в 10% випадків від загальної кількості діагностованої ЖКХ.

Крім того, розрізняють три види каменів при жовчокам’яній хворобі в залежності від їх розміру:

• великі – більше 2 см у діаметрі;
• середні – від 1 до 2 см;
• дрібні – менше 1 см.

Найчастіше зустрічаються дрібні та середні камені змішаного типу, а також однорідні холестеринові утворення.

Діагностика

Діагностика та лікування неускладненої жовчно-кам’яної хвороби здійснюється лікарем-гастроентерологом. Встановлення діагнозу відбувається на підставі скарг пацієнта та результатах проведених додаткових обстежень. Перш за все, пацієнтам рекомендується провести ультразвукове дослідження черевної порожнини.

У деяких випадках може знадобитися рентгенологічне дослідження з введенням контрасту (орально або внутрішньовенно) – холецистохолангіографія. Контрастний матеріал також може вводитися безпосередньо в жовчні протоки шляхом проколу за допомогою тонкої голки (перкутанна черезпечінкова холангіографія) або за допомогою ендоскопа (ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія або ЕРХПГ), аналогічно гастроскопії. В ході ЕРХПГ може бути виконане видалення невеликих каменів з жовчних протоків.

Лікування жовчнокам’яної хвороби

Лікування ЖКХ може бути проведене терапевтично або хірургічно. Зазвичай терапія розпочинається з застосування консервативних методів.

1. Дієта при жовчнокам’яній хворобі (ЖКХ). Рекомендується режим харчування 4-6 разів на день з виключенням жирної, смаженої, гострої їжі, шоколаду та газованих напоїв. Заборонені копченості, жирне м’ясо, подразливі приправи, алкоголь. Корисно включати в раціон рослинну їжу, молочні продукти, а також пшеничні відруби.
2. Розчинення каменів. Застосування спеціальних препаратів для розчинення холестеринових каменів у жовчному міхурі. Цей метод застосовується лише при наявності поодиноких невеликих (до 2 см) каменів та за відсутності протипоказань.
3. Екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія при ЖКХ. Руйнування каменів ударною хвилею за допомогою спеціальних апаратів. Цей метод показаний для холестеринових каменів діаметром до 3 см, кількість яких не перевищує 3, при наявності достатньої скоротливої здатності жовчного міхура. Процедура не болюча, легко переноситься і може проводитися в амбулаторії.

У більшості випадків при ЖКХ може знадобитися хірургічне втручання, яке включає видалення жовчного міхура. Цю процедуру можна виконати двома шляхами:

1. Класична холецистектомія (з широким розрізом живота).
2. Лапароскопічна холецистектомія (за допомогою невеликих отворів).

Вибір методу залежить від тяжкості стану пацієнта, наявності супутніх захворювань, та інших факторів.

Реабілітація після лікування жовчнокам’яної хвороби

Тривалість відновлювального періоду після ЖКХ залежить від безлічі факторів, до яких відносяться:

• вік, стать, особливості загального здоров’я пацієнта;
• стадія захворювання;
• тип, розмір конкрементів;
• наявність інших хронічних патологій у хворого;
• вид проведеного лікування.

Відновлення після консервативної терапії настає протягом максимально короткого часу.

Реабілітація після лапароскопічної холецистектомії проходить також досить швидко. У стаціонарі пацієнт перебуває від 1 до 3 діб. У цей час призначаються легкі анальгетики, а також проводиться антибіотикопрофілактика або антибіотиколікування (залежно від інфекційного ризику). Рекомендується рання післяопераційна активність: вставати з ліжка можна та потрібно невдовзі після переведення в загальну палату.

Дуже важливо під час реабілітаційного періоду після лікування жовчнокам’яної хвороби ретельно дотримуватися всіх лікарських призначень, дієти та ні в якому разі не приймати жодних лікарських засобів без вказівки лікуючого спеціаліста.

Використана література

1. Н. В. Туманська, О. Г. Нордіо, Т. М. Кічангіна, С. О. Мягков. Рентгенологічні методи дослідження жовчного міхура та жовчновивідних шляхів (ЖВШ) при жовчнокам’яної хворобі (ЖКХ) та її ускладненнях. Запоріжжя : [ЗДМУ], 2018. – 80 с.
2. Allescher H.D. Clinical impact of sphincter of Oddi dyskinesia. Endoscopy 30 (Suppl. 2), A231-A236. 1998.
3. Окороков А.Н., Лечение болезней внутренних органов: Т.1. Лечение болезней органов дыхания. Лечение болезней органов пищеварения, М.: Мед.лит., 2000, ст. 419, 440-441, 470, 490.