Харчове отруєння

Харчове отруєння – це незаразне захворювання, що виникає внаслідок потрапляння до організму разом з їжею умовно-патогенних мікроорганізмів і токсичних продуктів їхньої життєдіяльності. Токсини немікробного походження, що надходять до організму з їжею, також здатні завдати неприємностей. Що робити у випадку харчового отруєння, як відновитися після сильної блювоти, якої дієти дотримуватися – редакція symptom.live розповість у цій статті.

Причини

Важливо! При харчовому отруєнні людина не заразна і не становить небезпеки для оточуючих.

Найчастіше харчове отруєння викликають бактерії роду Salmonella, Escherichia coli, Streptococcus та Proteus. Основна причина активного розмноження небезпечних мікроорганізмів у харчових продуктах – задавнений термін зберігання або неправильне приготування. Найбільший ризик у цьому сенсі становлять яйця, рибні та м’ясні страви, домашня консервація та кондитерські вироби з білковим кремом.

Токсичні речовини як мікробного, так і хімічного походження (контамінанти) можуть потрапити до організму при вживанні неїстівних рослин і грибів. Велику небезпеку також становлять неїстівні види грибів, зібрані неподалік від великих промислових підприємств або поблизу траси.

Що зробити в першу чергу?

При перших ознаках слід прийняти активоване вугілля, по одній таблетці на 10 кг маси тіла. Бажано його розтерти і змішати з вазеліновою олією. Вазелін не всмоктується у ШКТ, і таким чином вугілля добре все абсорбує. Потім потрібно прийняти смекту. У ній містяться глина, яка добре обволікає кишківник. При самостійному лікуванні добре приймати глюкозо-електролітну суміш для відновлення сольового балансу. Кілька днів слід дотримуватися дієти. У перший день посидіти на воді і сухарях, в наступні – виключити будь-яке молоко, яйця і м’ясо.

Симптоми

Клінічні прояви харчового отруєння починаються через 1-3 години (іноді вже через 30-40 хвилин) з моменту вживання їжі, що містить токсини або надмірну кількість умовно-патогенних мікроорганізмів. Цей час називають інкубаційним періодом. У рідкісних випадках він може затягуватися до доби.

Характерні симптоми:

• нудота, блювання;
• біль і спазми у животі;
• діарея;
• підвищення температури (від 37 до 40°С);
• відчуття ознобу;
• болісні відчуття в м’язах і суглобах;
• зниження артеріального тиску;
• слабкість;
• блідість і синюшність шкіри;
• запаморочення, непритомність.

Частота епізодів блювоти і діареї залежить від тяжкості випадку. Відповідно, ступінь зневоднення та гіпокаліємії буде різнитися залежно від інтенсивності цих клінічних проявів. Протягом 24-48 годин симптоми інтоксикації слабшають, внаслідок чого загальний стан хворого стабілізується. Загалом хвороба триває від 2 до 6 діб.

При підозрі на отруєння грибами не варто чекати погіршення симптомів або намагатися вирішити проблему прийомом сорбентів. Така ситуація може нести загрозу здоров’ю і життю, тому в цій ситуації слід без вагань викликати швидку допомогу.

При отруєнні грибами потрібно негайно викликати швидку допомогу!

Класифікація

Базова класифікація харчових отруєнь, прийнята в 1981 році, поділяє харчові токсикоінфекції на три основні групи:

1. Мікробні.
2. Немікробні.
3. Не встановленої етіології.

Розширена версія цієї класифікації в різних наукових роботах і навчальних посібниках має незначні відмінності, але її суть зводиться до наступного:

Мікробні харчові отруєння

1. Токсикоінфекція: Escherichia coli, бактерії роду Proteus, Vibrio parahaemolyticus і Vibrio vulnificus, Bacillus cereus, а також різні підвиди стрептококів і клостридій.
2. Токсикози: золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus), клостридія ботулінова (Clostridium botulinum).
3. Мікотоксикози: гриби роду Claviceps purpurea, Aspergillus, Fusarium.
4. Фітотоксикози: динофлагеляти (морські мікроводорості).
5. Змішані: поєднання Bacillus cereus або Proteus vulgaris з золотистим стафілококом.

Немікробні харчові отруєння

Токсичні за своєю природою:

1. Рослинного походження: дурман, беладона , наперстянка, блекота, хризантема, будь-які отруйні гриби.
2. Тваринного походження: молоки та ікра голкобрюха, фугу, а також молюски та екзотичні морепродукти.
3. Токсичні речовини: агропромислові хімікати (пестициди, нітрати), миш’як, поліхлоровані біфеніли, солі важких металів та ін.

Токсичні за певних умов:

1. Рослинного походження: проросла картопля, ядро мигдалю, персика, абрикосу, вишні, сира квасоля, а також неправильно приготовані (недостатньо термічно оброблені) їстівні гриби.
2. Тваринного походження: ікра та внутрішні органи деяких видів риб у період їхнього нересту (щука, минь річковий, скумбрія), а також мед, нектар зібраний бджолами з квітів отруйних рослин.

Ускладнення

Головне ускладнення при харчових отруєннях – зневоднення та втрата калію внаслідок частих епізодів блювоти та діареї. Це погано позначається на роботі серця і нервової системи. Ступінь вираженості проявів залежить від того, наскільки сильним було отруєння і, відповідно, частоти блювоти та діареї. Зазвичай хворого турбує сильна слабкість і погана переносимість навіть незначних фізичних навантажень. Можливі головні болі протягом кількох днів, а також безсоння, апатія, погіршення координації рухів.

Інтоксикація і втрата електролітів викликають функціональну нестійкість дихального центру, що може стати ще однією причиною слабкості і підвищеної втомлюваності внаслідок гіпоксії (нестачі кисню). Внаслідок інтоксикації підвищене навантаження лягає на печінку і нирки, які виконують очисну функцію. Тому після перенесеного харчового отруєння можливі їх функціональні порушення, які потребуватимуть додаткової діагностики та лікування.

Швидку – терміново!

При нестримній блювоті та проносі, що триває більше години (у дітей до 10 років – 30 хвилин), необхідно терміново викликати швидку допомогу для запобігання зневодненню. У цьому стані хворий не може перорально приймати воду та лікарські засоби.

Також варто звертатися за допомогою, якщо температура вище 38,5°С не збивається, двоїться в очах (ознака отруєння ботулотоксином), людина втрачає свідомість, у неї блювота кров’ю, випорожнення з прожилками крові.

Діагностика харчового отруєння

Діагностика починається зі збору скарг і візуального огляду хворого. При відповідності симптомів і виявленні підозрілих продуктів, які могли стати причиною харчової токсикоінфекції, лікар призначає бактеріологічні дослідження:

• калу;
• блювотних мас;
• промивних вод;
• залишків спожитої їжі.

Мета бактеріологічного посіву – виявити вид збудника і визначити його чутливість до антибактеріальних препаратів. Якщо одні й ті ж мікроби виявляються в аналізах пацієнта і залишках їжі, це дозволяє з упевненістю діагностувати харчове отруєння.

Отруєння грибами

При отруєнні консервованими або маринованими грибами симптоми починають з’являтися через 2 години і більше. Небезпеку становлять наступні симптоми:

• відчуття пелени перед очима;
• двоїння в очах;
• анізокорія;
• птоз однієї повіки;
• порушення ковтання;
• зміни голосу.

Запам’ятайте, що при отруєнні ботулотоксином температура може бути нормальною.

Зверніться за медичною допомогою, якщо ви їли на вечерю гриби і у більшості людей почали з’являтися симптоми інтоксикації, навіть якщо через різні проміжки часу.

Харчове отруєння у дитини

Діти більшою мірою, ніж дорослі схильні до харчових токсикоінфекцій через недостатньо високу кислотність шлункового соку і не до кінця сформований баланс мікрофлори кишечника. Слід також згадати порівняно невисоку фільтруючу здатність печінки і нирок. Як наслідок, харчові отруєння у дітей трапляються не тільки частіше, ніж у дорослих, а й мають важчий перебіг.

Харчове отруєння у дитини перебігає важче, ніж у дорослого.

Незрілість ферментативної системи дитини нерідко стає причиною отруєння тими ж продуктами, які дорослі вживають без будь-яких небажаних наслідків. Крім того, діти дошкільного віку люблять потайки від дорослих куштувати на смак предмети і субстанції, для цих цілей абсолютно непридатні. Додамо сюди звичку їсти брудними руками на вулиці, гризти ноги (а також олівці, ручки чи іграшки), вживати незрілі фрукти, зірвані з дерев на подвір’ї, і отримаємо ще одне пояснення високої поширеності харчових токсикоінфекцій серед дітей.

Дітям молодше 2 років не рекомендується давати сиру воду і некипячене молоко, оскільки навіть та незначна кількість умовно-патогенних бактерій, яка в них міститься, здатна викликати харчову токсикоінфекцію. До списку заборонених продуктів у дітей цього віку також слід додати недостатньо термічно оброблені яйця, пиріжки з кремом і ковбасу.

Говорити про харчове отруєння у дитини можна при виникненні наступних симптомів:

• скарги на біль у животі (у маленьких дітей, які не можуть висловити скаргу словами, це виражається у плаксивості та вимушеній позі з піднятими до живота колінами);
• температура вище 37°С;
• рідкі випорожнення;
• блювання;
• блідість і синюшність шкіри;
• загальна слабкість і нездужання;
• домішки слизу або крові у випорожненнях;
• головний і м’язовий біль.

При сильному отруєнні у дітей слина стає в’язкою, а частота сечовипускання сильно знижується через зневоднення.

Харчове отруєння і вагітність

У жінок в період вагітності відбувається фізіологічне зниження імунітету. Це захисна реакція організму, що дозволяє нормально виносити плід, який при роботі в звичайному режимі імунна система може сприйняти за інородне тіло. В результаті жінка стає більш схильною до отруєнь, причому навіть тими продуктами, які у інших людей не викликають ніяких проблем. Навіть незначна кількість умовно-патогенної мікрофлори, яка міститься в яйцях, ковбасі або кип’яченому молоці, у вагітної жінки може викликати харчову токсикоінфекцію.

Важливо! Отруєння чи токсикоз?

Основна складність полягає в схожості клінічної картини харчового отруєння з токсикозом. Відмінна особливість токсикозу – напади нудоти і блювоти переважно в ранковий час, при цьому підвищення температури і рідкого стільця не спостерігається. Окрім того, явища токсикозу наростають поступово, в той час як для харчового отруєння характерний швидкий розвиток клінічної картини.

Оскільки потрапляння отруйних речовин може негативно впливати на перебіг вагітності і розвитку плоду (особливо це небезпечно в першому триместрі), навіть при незначному підвищенні температури в поєднанні з нудотою і діареєю жінка повинна звернутися за медичною допомогою.

Перша допомога

Багато пацієнтів навіть у важкому стані надають перевагу не звертатися за медичною допомогою і обходитися своїми силами, однак при харчовому отруєнні, що супроводжується значним підвищенням температури, слід викликати бригаду швидкої допомоги. Деякі інфекції (наприклад, ботулізм) здатні призвести до летального наслідку, тому краще не покладатися на удачу і не намагатися впоратися з інфекцією самостійно.

Госпіталізація може знадобитися при нестримній блювоті чи діареї більше 10 разів на добу, а також у тих випадках, коли отруїлася вагітна жінка або дитина менше 3 років. Додатковим показанням до госпіталізації є супутні захворювання.

В очікуванні прибуття медперсоналу потрібно надати пацієнту домедичну допомогу. Якщо незважаючи на нудоту блювота не настає, її викликають штучно, давши хворому випити 1-2 склянки теплої кип’яченої (негазованої!) води, в яку можна додати кілька кристаликів марганцівки (розчин повинен бути блідо-рожевим, але не червоним).

Для зв’язування токсинів знадобиться активоване вугілля (1 таблетка на 10 кг ваги). Таблетки не потрібно ковтати цілими, щоб не спровокувати новий напад блювоти: їх слід розтерти і розчинити в склянці кип’яченої води.

При харчовому отруєнні не можна:

• класти грілку на живіт;
• вживати молочні або газовані напої;
• приймати анальгетики;
• використовувати протидіарейні препарати;
• приймати проносні засоби;
• штучно провокувати блювоту у дітей і вагітних;
• приймати їжу.

Лікування харчового отруєння

При харчових токсикоінфекціях промивають шлунок, застосовують сифонні клізми, призначають ентеросорбенти і усувають наслідки зневоднення. При неускладненому перебігу харчового отруєння етіотропне лікування (застосування антибактеріальних препаратів) не призначається.

В першу чергу проводиться промивання шлунка. Крім активованого вугілля в якості сорбентів застосовують поліфепан, карбонат кальцію. При утрудненому випорожненні показано використання сифонної клізми.

Втрату рідини за відсутності нестримної блювоти відновлюють за допомогою розчинів оральних регідратаційних солей. У важких випадках зневоднення, коли втрата маси тіла перевищує 6%, доцільні внутрішньовенні крапельні ін’єкції полііонних розчинів. Додатково призначаються засоби для відновлення балансу кишкової мікрофлори, вітамінні комплекси і препарати калію.

При нестримній блювоті пацієнту показано внутрішньом’язове введення аміназину, який знижує збудливість блювотного центру. Оскільки цей стан викликає сильне зневоднення, необхідне внутрішньовенне крапельне введення фізіологічного розчину хлориду натрію.

При важкому отруєнні і нестримній блювоті хворому призначають крапельниці.

Дієта при харчовому отруєнні

У період одужання пацієнту рекомендуються ферментні препарати на основі панкреатину для поліпшення перетравлювання їжі, оскільки слизові оболонки шлунка і кишечника все ще запалені. Якщо в першу добу після перенесеної харчової токсикоінфекції нудота ще присутня, а апетит слабкий, краще обійтися без їжі. При цьому необхідно багато пити очищеної питної або мінеральної води (без газу), чай, слабкий відвар ромашки або шипшини.

Якщо нудоти вже немає і апетит поступово повертається, можна в помірних кількостях вживати наступні продукти:

• галетне печиво;
• відварений рис;
• овочеві супи з крупами або макаронами (без капусти – вона викликає бродіння в кишечнику);
• гречана і пшенична каша (перлова не рекомендується – вона важка для травлення);
• нежирні сорти м’яса, птиці або риби у відвареному вигляді або приготовані на парі;
• кисіль.

Навіть якщо самопочуття пацієнта нормалізувалося, протягом кількох днів після харчового отруєння багато чого доведеться виключити з раціону. Список заборонених продуктів:

• жирне м’ясо;
• смажені, гострі і консервовані страви;
• бобові;
• капуста;
• молоко;
• кисломолочні продукти;
• здоба і кондитерські вироби;
• гриби;
• часник, цибуля, перець і будь-які гострі страви;
• напівфабрикати;
• алкоголь.

Дієту необхідно дотримуватися протягом кількох днів після харчового отруєння, щоб допомогти організму відновитися.

Профілактика

Для запобігання харчових токсикоінфекцій слід дотримуватися кількох простих правил:

• проводити ретельну термічну обробку м’ясних продуктів і грибів – вживати їх в недосмаженому вигляді вкрай небезпечно;
• завжди звертати увагу на термін придатності продуктів, що хочете придбати;
• не зберігати готові м’ясні продукти в холодильнику більше 3 днів (в першу чергу це стосується холодців і паштетів);
• не вживати в їжу гриби, зібрані поблизу траси і промислових підприємств;
• не купувати гриби у приватних осіб;
• не вживати в їжу консервовані продукти, якщо кришка здулася або на ній є навіть незначні сліди іржі;
• не вживати сиру воду з-під крану або з незнайомих джерел;
• дотримуватися гігієни рук;
• ретельно мити фрукти і овочі перед вживанням;
• не купувати продукти харчування в місцях несанкціонованої торгівлі (особливо рибу, м’ясо, молоко і яйця);
• всі кондитерські вироби з кремом зберігати тільки в холодильнику.

Висновок

Харчові токсикоінфекції можуть загрожувати не тільки здоров’ю, але і життю людини. Якщо крім частих епізодів блювоти та діареї відзначається підвищення температури, погіршення зору, ослаблений пульс і загальна слабкість, не варто намагатися вирішити проблему самостійно – своєчасне звернення до лікаря значно поліпшує прогноз.