Дивертикульоз товстого кишечника – це патологічний стан, при якому в кишковій стінці формуються невеликі мішкуваті випинання, відомі як дивертикули, розміром до 1-2 сантиметрів. Дивертикули частіше зустрічаються у літніх людей у країнах з високим рівнем життя.
Дивертикульоз і причини його виникнення
Основним фактором, що сприяє поширенню цього захворювання, є дефіцит рослинної їжі в раціоні та переважання м’ясних і борошняних продуктів, що призводить до запорів. Окрім запорів, розвитку дивертикулів сприяють: надлишкова вага, метеоризм (надмірне газоутворення), перенесені кишкові інфекції (наприклад, дизентерія), тривалий і нераціональний прийом проносних засобів.
Що відбувається в організмі?
З віком еластичність кишкової стінки значно знижується. Підвищений тиск всередині кишечника (внаслідок запорів, метеоризму тощо) призводить до випинання окремих її ділянок (слабких місць), утворюючи дивертикул. Частіше за все дивертикульоз протікає безсимптомно. Однак іноді хворих турбують:
- біль у животі, частіше в лівій половині;
- порушення випорожнень, найчастіше запори або чергування запорів і проносів;
- здуття, бурчання в животі.
З часом через скупчення калових мас у дивертикулі може виникнути запалення – дивертикуліт. При цьому підвищується температура, посилюються болі в животі, у випорожненнях виявляється слиз і кров, турбує виражений метеоризм. Саме запалення, дивертикула, найчастіше слугує причиною звернення хворих до лікаря. У свою чергу, дивертикуліт може призвести до розвитку серйозних ускладнень:
- Кишкова кровотеча – проявляється виділенням у калі ясно-червоної крові чи згустків. Турбують слабкість, зниження артеріального тиску, відзначається блідість шкіри. Дивертикулярна кровотеча супроводжується болем у животі та розладами дефекації.
- Кишкова непрохідність – розвивається через порушення проходження кишкових мас в результаті звуження просвіту кишки в місці відходження дивертикула.
- Гнійне запалення черевної порожнини (перитоніт) розвивається при потраплянні кишкового вмісту в черевну порожнину через отвір у стінці дивертикула (перфорація дивертикула), що формується при стоншенні його стінки.
Симптоми та ознаки дивертикульозу товстої кишки
Більшість (80%) пацієнтів з дивертикульозом товстого кишечника не відчувають жодних симптомів або мають лише періодичні закрепи. Приблизно у 20% випадків виникають такі симптоми, як біль або кровотечі, по мірі розвитку запальних або геморагічних ускладнень.
У хворих дивертикульозом іноді розвиваються неспецифічні симптоми порушень в роботі ШКТ, включаючи біль у животі, здуття, запор, діарею і виділення слизу з прямої кишки. Таке поєднання ознак іноді називають симптоматичною неускладненою дивертикулярною хворобою (SUDD). Однак деякі фахівці вважають, що ці симптоми викликані іншим розладом (наприклад, синдромом подразненого кишківника), при цьому наявність дивертикулів є випадковим, а не причинно зумовленим.
Ускладнення дивертикульозу
Частіше за все ускладнення дивертикульозу товстої кишки спостерігаються у курців, людей з ожирінням, ВІЛ-інфікованих або тих, хто приймає НПЗП чи проходить хіміотерапію для лікування раку. Ускладнення виникають у 15-20% пацієнтів і включають:
- Дивертикуліт.
- Сегментарний коліт, пов’язаний з дивертикульозом (SCAD).
- Дивертикулярну кровотечу.
Дивертикуліт – це болісне запалення дивертикула. Воно може бути неускладненим або ускладненим.
Сегментарний коліт, пов’язаний з дивертикульозом (SCAD), має ознаки коліту (наприклад, гематохезія, біль у животі, діарея), які розвиваються у невеликої частки (1%) пацієнтів з дивертикульозом. Чи справді дивертикульоз є причиною цього стану, поки незрозуміло.
Дивертикулярна кровотеча виникає у 10-15% пацієнтів та є найпоширенішою причиною (до 50%) раптової кровотечі з нижніх відділів ШКТ у дорослих. Дослідження показало, що кумулятивна частота розвитку крововиливів з нижніх відділів шлунково-кишкового тракту через дивертикульоз становила близько 2% через 5 років від початку захворювання і 10% через 10 років.
Патофізіологія дивертикулярної кровотечі невідома, але як припущення висуваються кілька механізмів, у тому числі:
- місцева травматизація від тиску калових мас у дивертикулі, які можуть пошкоджувати прилеглі кровоносні судини;
- збільшення розмірів дивертикула, який може розтягувати (і в кінцевому підсумку розривати) кровоносні судини.
Є дослідження, що прийом НПЗП підвищує ризик крововиливу.
Хоча більшість дивертикулів знаходиться в дистальному (лівому) відділі товстої кишки, половина дивертикулярних кровотеч відбувається через дивертикули, розташовані в проксимальному (правому) відділі товстої кишки. Пацієнти з дивертикульозом всієї товстої кишки мають вищу частоту кровотеч.
Дивертикулярний крововилив проявляється як безболісна гематохезія. Оскільки кровоточивими є артеріоли, важкість крововтрати зазвичай помірно-тяжка. Типовими ознаками є виділення крові або випорожнень темно-бордового кольору. Іноді правобічна дивертикулярна кровотеча може проявлятися як мелена. Крововилив з дивертикула зазвичай виникає без супутнього дивертикуліту.
Більшість (75%) епізодів виділення крові припиняється спонтанно. В інших випадках рекомендовано оперативне втручання, переважно ендоскопічним методом.
Пацієнти з епізодом дивертикулярної кровотечі в анамнезі мають підвищений ризик її повторення. Після другого епізоду дивертикулярного крововиливу ризик повторення ситуації становить 50%.
Діагностика і лікування
Діагностикою дивертикульозу товстої кишки займається лікар-гастроентеролог. Для виявлення захворювання, крім огляду, необхідні:
- аналіз крові;
- аналіз калу;
- іригоскопія – рентгенівське дослідження кишківника з попереднім його наповненням контрастною речовиною за допомогою клізми;
- колоноскопія – за допомогою спеціальної гнучкої трубки (колоноскопа) через задній прохід оглядається ділянка кишки протяжністю до 1 метра. До проведення іригоскопії та колоноскопії необхідно ретельно підготуватися.
Дивертикуліт та його ускладнення лікують переважно в стаціонарних умовах, неускладнений дивертикульоз – вдома.
Основне завдання при лікуванні неускладненого дивертикульозу товстої кишки – нормалізувати випорожнення. Це дозволяє попередити утворення нових випинань і запобігти запаленню дивертикулів. Перш за все, призначається дієта, багата рослинною їжею, рекомендується прийом пшеничних висівок. Для зменшення болів у животі призначають спазмолітичні препарати (но-шпа та ін.)
При розвитку дивертикуліту призначають антибіотики. Лікування крововиливу залежить від його інтенсивності. Частіше за все використовують спеціальні лікарські засоби, що сприяють зупинці витоку крові. При інших ускладненнях дивертикульозу (перфорація дивертикула або звуження просвіту кишківника), а також при неефективності терапевтичного лікування використовують хірургічне втручання. Найчастіше під час операції видаляють уражену ділянку кишківника.