Поліпи кишечника рідко проявляють себе симптомами, але з часом здатні перетворитися на злоякісні новоутворення. Тому за виявлення утворень краще позбутися від них.
Що таке поліпи кишечника?
Поліпи кишечника – це невеликі доброякісні новоутворення, які безсимптомно ростуть на його внутрішній (слизовій) оболонці. Найчастіше зустрічаються у відділі товстого кишечника. Це доволі поширене захворювання, яке уражає 15-20% людей. Їх розмір зазвичай менший за 1 см, але може сягати кількох сантиметрів. Вони ростуть поодинці або групами. Деякі ззовні виглядають як невеликі бугорці, інші мають товсту або тонку ніжку з потовщенням у формі гриба або грони винограду.
Самі поліпи – доброякісні утворення, які рідко погіршують самопочуття людини. Але вони можуть трансформуватися у злоякісні, погано виліковні пухлини. Тому за виявлення поліпів їх рекомендують видаляти.
Діагноз «поліпи кишечника» можуть поставити людям будь-якого віку, статі, раси. Дещо частіше виявляють у чоловіків, а найбільш характерний вік пацієнтів – 50 років і старше. Люди негроїдної раси більш схильні до утворення цих наростів та їх злоякісного переродження, ніж європеоїди.
Види поліпів кишечника
- Аденоматозні – найпоширеніші, приблизно 2/3 усіх новоутворень належать до цієї групи. В деяких випадках ці поліпи переходять у ракові пухлини або малігнізуються, як кажуть медики. Далеко не всі вони здатні до малігнізації, але якщо рак товстого кишківника виникає з поліпа, то аденоматозний наріст є причиною у 2 випадках з 3.
- Зубчасті – залежно від розміру та локалізації мають різну ймовірність озлоякіснення. Невеликі поліпи, розташовані у нижній частині товстої кишки (гіперпластичні поліпи), рідко перетворюються на ракові пухлини. А от великі, плоскі (сидячі), розташовані у верхній частині кишки, перероджуються найчастіше.
- Запальні виникають після перенесених запальних захворювань кишечника (виразковий коліт, хвороба Крона). Схильні до злоякісного переродження.
Причини утворення поліпів товстої кишки
Чому клітини раптово починають перетворюватися в нетипові та формувати новоутворення, досі точно невідомо. Аналіз захворюваності допоміг виділити фактори, які підвищують ризик росту новоутворень:
- вік понад 50 років;
- запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт);
- куріння;
- вживання алкоголю;
- зайва вага;
- малорухливий спосіб життя;
- цукровий діабет 2 типу, важкий для лікування;
- спадковість – найзначиміший фактор.
Ймовірність захворювання вища, якщо кровним родичам (батькам, дітям, братам і сестрам) ставився діагноз «поліпи товстого відділу кишечника». Має значення також кількість родичів з таким захворюванням. Хоча іноді множинні випадки поліпозу в сім’ї не пов’язані з генетичними факторами.
Є ціла група генетичних захворювань, що підвищують ймовірність розвитку деяких видів пухлин (злоякісних і доброякісних), зокрема і поліпів кишечника:
- синдром Лінча – найпоширеніший варіант спадкового раку товстої кишки; хвороба починається з утворення поліпів, які дуже швидко малігнізуються;
- сімейний аденоматозний поліпоз (САП, FAP) – рідкісна патологія, утворення сотень, а іноді й тисяч наростів у підлітковому віці, без лікування ймовірність злоякісного переродження – 100%;
- синдром Гарднера (частковий випадок САПу);
- MYH-поліпоз – рідкісна причина множинних утворень в кишечнику у дітей;
- при синдромі Пейтца-Єгерса спочатку з’являються темні пігментні плями по всьому тілу, в тому числі на губах, яснах і стопах; згодом множинні поліпи ростуть по всьому шлунково-кишковому тракту;
- зубчастий поліпозний синдром.
Симптоми
Поліпи рідко сигналізують про свою присутність симптомами. У більшості пацієнтів їх виявляють випадково під час обстеження кишечника.
Але в деяких людей вони можуть проявлятися:
- кровотечею із прямої кишки (ректальною кровотечею);
- зміною кольору калу (чорний або з червоними прожилками);
- запором або проносом тривалістю понад тиждень;
- болем у ділянці живота, нудотою, блювотою – при частковій перекриті великим поліпом просвіту кишечника;
- залізодефіцитною анемією, яка виникає через постійну кишкову кровотечу.
Будь-який з вищеперелічених симптомів – це ознака серйозної проблеми і привід негайно звернутися до лікаря.
Діагностика
Здебільшого утворення виявляють під час планового обстеження товстого відділу кишечника. Це пов’язано з тим, що симптоми не відзначаються або характерні для багатьох патологій: геморою, запальних захворювань кишківника, виразкової хвороби. Аналіз калу може показати наявність крові, аналіз крові – низький вміст еритроцитів. Але ці показники також неспецифічні. Великі нарости виявляються при МРТ або КТ. Обидва методи (МРТ та КТ) безболісні, зручні, але не здатні показати дрібні (менше 1 см) новоутворення.
Тому за підозри на поліпи товстої кишки або під час планових оглядів пацієнтові призначають одне з двох обстежень:
- Колоноскопія – найчутливіший тест, під час якого лікар має змогу оглянути внутрішню поверхню кишечника за допомогою гнучкої трубки з відеокамерою на кінці – ендоскопа. Його вводять у пряму кишку через анальний отвір, і на великому екрані можна роздивитись усю поверхню товстої кишки. Окрім відеокамери, ендоскоп обладнаний мікроінструментами. Тому нерідко утворення різного типу видаляють безпосередньо під час процедури. Також лікар може відібрати невеликий шматочок кишечника з підозрілої ділянки та відправити його на гістологічну діагностику.
- Гнучку сигмоїдоскопія – скорочений варіант колоноскопії, під час якого обстежують лише пряму кишку і частково сигмоподібну за допомогою гнучкої трубки завдовжки 35-60 см з відеокамерою – сигмоїдоскопа.
Підготовка до процедури
Перед колоно- або сигмоїдоскопією необхідно провести підготовчі процедури. Очищують кишечник від калових мас, роблячи його доступним для ретельного огляду. Для цього потрібно:
- Обговорити з лікарем та відрегулювати прийом будь-яких ліків, які пацієнт зазвичай приймає, не менше ніж за тиждень до процедури. Лікаря слід проінформувати про наявні захворювання, передусім про цукровий діабет, високий артеріальний тиск або проблеми з серцем.
- Напередодні дня дослідження не можна їсти тверду їжу. Можна пити воду, чай і каву без молока чи вершків, бульйон. Слід утриматися від червоних напоїв, залишки яких можуть бути помилково прийняті лікарем за кровотечу. Вночі перед дослідженням не можна ні їсти, ні пити.
- Приймання проносного засобу (таблеток або рідини) за схемою, запропонованою лікарем. Зазвичай ліки приймають ввечері напередодні дослідження, а іноді ще й вранці в день процедури.
- Очисні клізми. Краще всього ввечері напередодні та за кілька годин до процедури.
Лікування
Єдиний дієвий спосіб позбутися від утворень у кишківнику – їх хірургічне видалення. Переважній більшості пацієнтів цю процедуру (поліпектомію) проводять під час обстеження товстої кишки. Вона дуже швидка і безболісна. При виявленні поліпа лікар направляє до нього інструмент, вводить у стінку кишечника під новоутворення трохи рідини, щоб добре виднілися межі новоутворення. Потім спеціальною насадкою-петлею захоплює новоутворення, затягує його ніжку і відрізає від стінки кишечника, пропускаючи по петлі електричний струм.
Великі утворення можуть потребувати операції. За можливості лікарі намагаються обійтися методиками з мінімальним втручанням – мікроінвазивною лапароскопічною хірургією. При цьому ендоскопи, оснащені всіма необхідними насадками-інструментами, вводять через маленькі отвори в черевній стінці.
У дуже рідкісних випадках, коли новоутворень занадто багато, їх видаляють разом з ураженою ділянкою кишечника. Це складна операція, що вимагає підготовки та тривалого відновлення.
Якщо зовнішній вигляд поліпа (розмір, форма) викликає у лікаря підозру на можливе злоякісне переродження, то на місці його колишнього прикріплення роблять невелике «татуювання». Такі мітки допомагають під час наступних скринінгових обстежень знайти підозрілі в минулому ділянки і ретельно їх оглянути.
Усі видалені тканини направляють на гістологічне дослідження. За будовою тканини лікар-гістолог може визначити тип утворення, виявити початкові ознаки малігнізації. Ця інформація дозволить фахівцю, який лікує, визначити прогноз і схему профілактичних оглядів.
Ускладнення
Найнебезпечнішим ускладненням є злоякісне переродження клітин. Ймовірність раку товстої кишки залежить від:
- розміру (чим більший поліп – тим вищий ризик);
- виду новоутворення (аденоматозні та зубчасті частіше переходять у злоякісну форму);
- часу виявлення (чим раніше утворення виявляють, тим менша загроза).
На щастя, ці нарости ростуть повільно. У більшості випадків рак товстого кишечника починає розвиватися через 10 років після утворення маленького поліпа. Виняток – спадкові захворювання, при яких малігнізація відбувається значно швидше.
Профілактичні заходи
Своєчасне виявлення – чудова гарантія сприятливого результату лікування та відсутності ускладнень у майбутньому. Оскільки частіше за все ніяких скарг або ознак цих новоутворень немає, то всім людям старшим за 50 років рекомендують регулярно проходити обстеження (раз на 3-5 років). Представникам негроїдної раси слід починати скринінг дещо раніше через більшу ймовірність злоякісного переродження. Людей з встановленим діагнозом генетичного варіанту поліпозу або з підозрою на нього обстежують частіше (раз на 1-2 роки) і з більш раннього віку.
Відмова від переїдання, куріння, зловживання алкоголем, малорухомого способу життя – розумний крок, який дещо знижує ймовірність виникнення новоутворень у кишківнику. За деякими даними, здоровий збалансований раціон, багатий на кальцій та рослинну клітковину, також зменшує ризик захворювання.
Людям, які мають близьких родичів з таким же захворюванням товстої кишки, рекомендують здати аналізи на генетичні хвороби.
Прогноз
Поліпи, виявлені на ранніх стадіях, піддаються легкому лікуванню, і ризик їх переродження в злоякісні є мінімальним. Оскільки існує можливість рецидиву, пацієнти повинні регулярно проходити медичні обстеження після їх видалення.
Люди з множинними поліпозом мають менш сприятливий прогноз.