Ком у горлі: коли варто звертатися до лікаря?

Ком у горлі – це досить поширена скарга, яка може мати різну природу походження та тривалість. Багато людей знайомі з неприємним відчуттям, коли здається, що в горлі щось застрягло. Незважаючи на те, що іноді це відчуття проходить самостійно, не варто ігнорувати такі сигнали організму.

Як відчувається ком у горлі?

Дискомфорт зазвичай виникає в передній частині шиї. Людина може відчувати:

• стискання в ділянці горла;
• першіння та відчуття заніміння;
• присутність чужорідного предмета в дихальних шляхах;
• бажання проковтнути слину, яке не вдається здійснити через м’язовий спазм;

У деяких випадках просвіт стравоходу звужується, що ускладнює процес прийому їжі. Вона не може нормально пройти до шлунка, що спричиняє біль, посилене слиновиділення та нудоту.

Характерні особливості симптому

Інтенсивність відчуття кома в горлі може значно відрізнятися. Одних людей турбує лише легкий дискомфорт, який не заважає дихати чи ковтати. Такий стан може тривати від декількох секунд до кількох днів.

Проте симптоми бувають і набагато серйознішими. Може з’явитися спазм гортані, який ускладнює вдих та викликає панічний страх. Цей синдром був відомий ще з часів Гіппократа, який називав його природу «істеричною».

Чому виникає ком у горлі?

Ком в горлі може відчуватися спонтанно при різних емоційних станах – стресі, хвилюванні, радості чи смутку. Також він виникає з фізіологічних причин, наприклад, після тривалого сидіння з нахиленою вниз головою.

Існує чимало патологічних станів, які можуть провокувати цей симптом. Розглянемо основні з них.

Нервове перенапруження та стрес

Ком у горлі найчастіше виникає через нервове перенапруження. За МКХ-10 цей стан відноситься до групи невротичних і соматоформних розладів, пов’язаних зі стресом.

Воно проявляється у людей, схильних до депресії або тих, хто страждає від нервового напруження на роботі чи вдома. Іноді у жінок цей симптом з’являється при передменструальному синдромі на тлі підвищеної тривожності та дратівливості.

Психосоматичні прояви

У медицині існує поняття психосоматики – тісного взаємозв’язку між психологічним станом людини та здоров’ям її організму. Часто ком у горлі відносять саме до психосоматичних проявів. У таких випадках дискомфорт триває недовго – зазвичай декілька хвилин або навіть секунд.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

При рефлюксі вміст шлунка потрапляє назад у стравохід. Шлунковий сік із соляною кислотою подразнює стінки стравоходу, викликаючи спазм і відчуття комка.

Захворювання скелетних м’язів

У пацієнтів із такими захворюваннями скелетних м’язів, як міастенія та міотонія, можуть виникати спастичні явища в м’язах горла, що провокують відчуття стороннього тіла.

Дивертикул Ценкера

У пацієнта в початковому відділі стравоходу, який межує з глоткою, виникає випинання слизової оболонки через гладку мускулатуру стравоходу. У цьому випадку ком у горлі має реальну фізичну основу – саме це випинання відчувається як сторонній предмет.

Онкологічні новоутворення

При пухлинах у ділянці глотки ком у горлі має постійний характер, на відміну від нападоподібного при нервовому напруженні. Дискомфорт не зникає і постійно турбує пацієнта.

Еозинофільний езофагіт

Це захворювання являє собою запалення стінок стравоходу, що найчастіше виникає внаслідок алергічних реакцій. Ком у горлі з’являється через больові відчуття в стравоході, обумовлені запаленням і рефлюксом.

Остеохондроз

Остеохондроз супроводжується дистрофічними змінами хрящової та кісткової тканини хребта. Це призводить до здавлювання нервових корінців, які відповідають за іннервацію гортані та глотки. Як наслідок можуть виникати парестезії – спотворені відчуття, до яких належить і ком у горлі.

Захворювання щитоподібної залози

Відчуття розпирання та присутності стороннього тіла часто виникає при дифузному або вузловому зобі. При тиреоїдиті запалюються тканини щитоподібної залози, тому ком у горлі супроводжується болем.

ЛОР-захворювання

Через запалення при ангіні, тонзиліті та фарингіті також може виникати ком в горлі. Крім нього пацієнта турбує першіння та больові відчуття.

Синдром Шегрена

Це аутоімунне захворювання, при якому організм сприймає власні клітини як ворожі та виробляє антитіла проти здорових тканин. Це призводить до запальних явищ.

При синдромі Шегрена уражуються слізні та слинні залози. Ком у горлі з’являється через запалення та пересихання в роті й гортані. Пацієнти скаржаться на болючість у ділянці гортані та труднощі при ковтанні. Хвороба частіше розвивається у жінок після 30 років.

Алергічні реакції

У деяких людей відчуття комка виникає внаслідок алергічних реакцій за рахунок набряку.

Харчові отруєння

При харчових отруєннях пацієнти нерідко відмічають спазми ШКТ і стравоходу. Це може створювати відчуття, що ком у горлі заважає ковтанню.

Найчастіше на ком у горлі скаржаться дорослі пацієнти 41-50 років. При цьому такі скарги не завжди свідчать про наявність хвороби. Лікарі відзначають, що при медичному обстеженні 46% практично здорових людей відмічали цей симптом.

Що робити при комі в горлі?

Спочатку варто з’ясувати, коли саме з’являється ком у горлі і як довго ця проблема вас турбує. Ще до відвідування лікаря можна спробувати декілька корисних порад, які допоможуть визначити причину дискомфорту.

Як зрозуміти, чи пов’язаний ком у горлі зі способом життя?

1. Проаналізуйте стресові ситуації. Подумайте, чи були останнім часом конфлікти на роботі або проблеми вдома. Постарайтеся мінімізувати вплив стресових факторів на ваше життя.
2. Звертайте увагу на напруження шийних м’язів. Довге сидіння з опущеною головою може провокувати м’язові спазми. Якщо ваша робота передбачає малорухливий спосіб життя, робіть паузи кожні 15-20 хвилин – пройдіться кімнатою та поверніть голову в різні боки.
3. Скоригуйте фізичні навантаження. Іноді інтенсивні тренування можуть спричиняти ком у горлі. Тимчасово слід зменшити інтенсивність занять і подивитися, чи покращиться ситуація.
4. Відмовтеся від шкідливих звичок. На певний час припиніть курити та вживати алкоголь. Також не напружуйте голосові зв’язки – уникайте криків та співу.
5. Змініть принципи харчування. Перейдіть на часте харчування невеликими порціями – їжте 5-6 разів на день. Виключіть з раціону:

• смажені страви;
• солону їжу;
• копчені продукти;
• гострі приправи.

6. Після прийому їжі не лягайте одразу та не займайтеся спортом протягом 2-3 годин.
7. Звертайте увагу, чи не виникає ком у горлі після відвідування певних місць. Можливо, це реакція на пил, шерсть тварин або інші алергени. У такому випадку обмежте контакт із подразником.
8. Рекомендації для жінок. Жінкам варто простежити, чи не з’являється ком у горлі перед початком менструації, коли зростає емоційна нестабільність.

Якщо всі ці поради не допомогли впоратися з проблемою, обов’язково варто звернутися до фахівця.

До якого лікаря звертатися?

Оскільки ком в горлі може з’являтися з різних причин, спочатку варто відвідати лікаря-терапевта. Він проведе огляд, вислухає ваші скарги та призначить необхідні обстеження, після чого направить до профільного спеціаліста.

Можна також самостійно спробувати визначити, коли виникло це неприємне відчуття і які у нього симптоми, а потім відвідати відповідного спеціаліста:

1. Невропатолог – якщо ком в горлі виникає внаслідок перевтоми, безсоння або нервових стресів, має нападоподібний характер, а його тривалість не перевищує кількох хвилин.
2. Отоларинголог – якщо, крім відчуття стороннього тіла, турбує біль при ковтанні, почервоніння горла або підвищення температури.
3. Гастроентеролог – пацієнта турбує печія, кисла відрижка, відчуття тяжкості після їжі, больові відчуття в шлунку або стравоході, при цьому симптоми не зникають впродовж кількох днів.

4. Ендокринолог – якщо у пацієнта виникають також такі симптоми, як осиплість голосу, напади сухого кашлю, зниження працездатності та лібідо, утруднене дихання, запаморочення, знижене або підвищене слиновиділення, порушення роботи ШКТ.
5. Онколог – при тривалій слабкості, підвищеній втомлюваності, втраті маси тіла та відчутті розпирання в області шиї, яке не проходить впродовж кількох днів.
6. Вертебролог або невролог – якщо пацієнта турбують також больові відчуття в області хребта, головні болі, погіршення зору, заніміння кінцівок, погіршення сну, відчуття мурашок у верхніх і нижніх кінцівках.
   

Діагностика кома в горлі

Методи обстеження залежать насамперед від скарг пацієнта та клінічних проявів. Ця інформація допомагає лікарю сформувати попередній діагноз.

Для підтвердження діагнозу та виключення інших захворювань зі схожими симптомами призначається комплекс діагностичних досліджень. При цьому єдиної тактики обстеження немає. Лікар індивідуально підбирає необхідні дослідження, щоб виключити пухлини, ЛОР-патології, зміни щитоподібної залози та інші проблеми.

Вибір методів дослідження залежить від ймовірної причини захворювання. Найпростіше діагностувати нервовий стрес – досвідчений лікар може оцінити психічний стан пацієнта вже під час першого огляду. В інших випадках пацієнтові можуть бути призначені дослідження крові, бактеріологічні посіви, УЗД, МРТ, рентгенографія та інші дослідження – необов’язково одночасно, все залежить від попереднього діагнозу.

Аналізи крові  

Лікар, як правило, направляє на одне або кілька досліджень. Залежно від виду дослідження кров у пацієнта беруть з пальця або з вени.

1. Загальний аналіз. Найпоширеніший аналіз, кров для якого беруть з пальця (рідше – з вени). Це дослідження дозволяє отримати уявлення про рівень гемоглобіну, еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів і ШОЕ. При відхиленні від норми будь-якого з цих показників можна визначити:

• наявність запальних процесів;
• анемію;
• порушення згортання крові.

Дослідження проводиться вранці натще. За 2–3 дні до здачі аналізу не можна вживати алкоголь, а за кілька годин до дослідження слід утриматися від куріння.

2. Дослідження на онкомаркери. Як можна зрозуміти вже з назви, цей аналіз призначається при підозрі на розвиток пухлинних процесів, коли у пацієнта відзначається постійне підвищення температури тіла, больовий синдром, слабкість, зниження апетиту та втрата ваги. Онкомаркери являють собою особливий тип білків, які виділяють пухлинні клітини.
3. Аналіз на визначення рівня ТТГ. Рівень тиреотропного гормону (ТТГ) підвищується або знижується при порушенні роботи щитоподібної залози. Ком в горлі не єдина причина, щоб провести це дослідження, підставою можуть стати зміни апетиту, нервозність, порушення сну, погіршення стану волосся та шкіри. У рідкісних випадках рівень ТТГ підвищується у вагітних жінок.
4. Аналіз на IgE. Дослідження спрямоване на виявлення рівня IgE, тобто імуноглобулінів класу Е, які являють собою антитіла, рівень яких у плазмі крові здорових людей дуже низький. Однак при алергічних реакціях та еозинофільному езофагіті він підвищується.

Для перерахованих досліджень кров беруть з вени. Підготовка включає:

• обмеження фізичних навантажень за тиждень до аналізу;
• відмова від алкоголю за тиждень;
• здача натще (не менше 8 годин після останнього прийому їжі);
• відмова від куріння за 1-2 години до процедури.

Посів на мікрофлору

Цей аналіз призначають при запальних захворюваннях горла. Мета – виявити збудника інфекції та визначити його чутливість до антибіотиків. Процедура швидка та безболісна: лікар бере мазок із зіву стерильним тампоном або пацієнт полоскає рот сольовим розчином і спльовує в стерильну ємність.

Рентгенографія хребта

Це обстеження призначають при підозрі на остеохондроз. Рентген дає уявлення про стан кісток і міжхребцевих суглобів. При підозрі на міжхребцеву грижу додатково може бути призначено МРТ.

Езофагодуоденоскопія

Ендоскопічне дослідження стравоходу проводиться при підозрі на еозинофільний езофагіт і гастроезофагіальну рефлюксну хворобу. Пацієнт ковтає тонкий ендоскоп, через який лікар оцінює стан стравоходу. За необхідності береться біоптат для гістологічного дослідження.

Процедура неприємна, але коротка. Найбільший дискомфорт відчувають пацієнти з сильним блювотним рефлексом. За 6-7 годин до дослідження потрібно утриматися від їжі.

Біопсія слинних залоз

Застосовується для виявлення синдрому Шегрена. Біоматеріал забирають як зі слинних залоз, так і з внутрішньої поверхні щік. Маніпуляція здійснюється під ультразвуковим контролем з місцевою анестезією, використовуючи тонку голку.

Призначається рідко, оскільки в більшості випадків аналіз крові на аутоантитіла дає достатньо інформації для діагностики.

УЗД щитоподібної залози

Обстеження призначається для діагностики дифузного зоба, тиреоїдиту та інших патологій щитоподібної залози. Це абсолютно безболісна процедура, яка не потребує спеціальної підготовки – перед УЗД можна їсти, займатися спортом і навіть курити.

Контрастна рентгенографія стравоходу

Дослідження проводиться для діагностики дивертикула Ценкера. Воно дає інформацію про розташування, розміри та форму випинання. Перед процедурою пацієнт випиває склянку барієвої суміші для кращого контрастування.

Підготовка проста – не їсти 6-7 годин перед процедурою.

Лікування кома в горлі

Після встановлення точного діагнозу лікар розробляє комплексний план терапії. Лікування спрямоване як на усунення основної причини комка в горлі, так і на полегшення супутніх симптомів.

Нервове напруження

Насамперед необхідно усунути причину стресу. Якщо він обумовлений специфікою роботи, пацієнтові рекомендують перейти на посаду, пов’язану з меншим нервовим напруженням. Важливо нормалізувати режим сну (не менше 8,5 годин на день). При необхідності лікар призначає седативні препарати, нейролептики та антидепресанти.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

Щоб запобігти ослабленню тонусу нижнього стравохідного сфінктера, рекомендується обмежити алкоголь і солодощі. Також бажано відмовитися від куріння. Медикаментозна терапія включає антациди – препарати, що знижують секрецію шлункового соку (гідроталцит, омепразол).

Захворювання скелетних м’язів

Основні методи лікування – масаж, лікувальна фізкультура та фізіотерапевтичні процедури (електрофорез, парафінотерапія). Важливо уникати переохолодження і забезпечити регулярні фізичні навантаження. У складних випадках може знадобитися імуносупресивна терапія (преднізолон, циклофосфамід, імуноглобулін людини).

Дивертикул Ценкера

На початкових стадіях можна обійтися без оперативного втручання: пацієнтові слід перейти на дробне харчування (не менше 5 прийомів їжі на день). Слід також відмовитися від звички лежати після їжі. На пізніх стадіях показано оперативне лікування. Воно проводиться двома способами:

1. Класичний хірургічний. Найпоширеніший метод, при якому випинання коригується та зашивається для профілактики рецидивів.
   
2. Ендоскопічний. Цей метод також відомий як інтраопераційна відеоендоскопічна трансілюмінація. Операція проводиться через ендоскоп без розсічення тканин. Перевага ендоскопічної корекції випинання в тому, що після цієї маніпуляції у пацієнта не залишається шрамів.
   

Онкологічні новоутворення

Основний метод – хірургічне видалення пухлини. Як допоміжні заходи використовуються:

1. Променева терапія для знищення ракових клітин.
2. Хіміотерапія для профілактики рецидивів.
3. Таргетна терапія для прицільного знищення клітин, що провокують злоякісні процеси.

Еозинофільний езофагіт

Спочатку виключають високоалергенні продукти: молоко, яйця, морепродукти, горіхи. Призначають місцеві кортикостероїди у вигляді спреїв (флутиказон, будесонід), які розпилюють у роті і проковтують.

Для зменшення вироблення шлункового соку використовують Н2-гістамінові блокатори (ранітидин, нізатидин). Підвищити тонус стравохідного сфінктера допомагають прокінетики (метоклопрамід, домперидон).

Остеохондроз

Як і при м’язових захворюваннях, головними методами є масаж і фізіотерапія. Дуже важливо регулярно відвідувати сеанси лікувальної фізкультури. При необхідності курс доповнюють:

• нестероїдними протизапальними препаратами;
• судинорозширювальними засобами;
• хондропротекторами для поліпшення стану хрящів і суглобів.

Захворювання щитоподібної залози

Медикаментозна терапія включає прийом пропілтіоурацилу та тіамазолу для поліпшення функціонального стану залози. При важкому перебігу призначають глюкокортикоїди (преднізолон).

Дифузні і кутові форми зоба потребують оперативного лікування. Пацієнту також необхідно відмовитися від шкідливих звичок і нормалізувати сон (спати мінімум 8,5 годин на добу).

ЛОР-захворювання

Головна помилка пацієнтів з ангіною або фарингітом – самолікування народними засобами. При цих хворобах потрібні антибіотики (пеніциліни та цефалоспорини). Додатково призначають щогодинні полоскання горла антисептичними розчинами. На весь період лікування категорично рекомендується відмовитися від куріння, алкоголю та гострої їжі.

Синдром Шегрена

На сьогодні патогенетичного лікування не існує. Терапевтичні заходи спрямовані на усунення симптомів, а не причини захворювання. Для боротьби з сухістю в роті, що ускладнює ковтання, рекомендується часте пиття та жувальні гумки, що не містять цукру. Посилити слиновиділення допомагають пілокарпін і цевімелін гідрохлорида (протипоказані при глаукомі та бронхоспазмі). Важливо не приймати антигістамінні препарати, які посилюють сухість у роті.

Алергічні реакції

Основне завдання при лікуванні алергії – виявити речовину-подразник та повністю припинити контакт з нею. Хворим рекомендується спеціальне харчування з виключенням:

• смажених страв;
• копчених продуктів;
• солоних делікатесів;
• консервів;
• шоколадних виробів;
• цитрусових фруктів.

Важливими елементами одужання є регулярний відпочинок та якісний сон.

Підтримка чистоти вдома потребує ретельного прибирання кожні два дні. Краще позбутися килимів та важких завіс – вони накопичують пил та алергени. Для зміцнення імунітету призначають фолієву кислоту. Підвищену чутливість до подразників усувають антигістамінними засобами з хлоропіраміном, цетиризином або фексофенадином.

Харчові отруєння

При легкому та помірному ступені інтоксикації можна надати допомогу вдома. Спочатку потрібно випити 1-2 літри слабкого розчину марганцівки або 2% розчину харчової соди. Це викличе блювотний рефлекс та очистить шлунок. Для виведення токсинів з кишечника використовують активоване вугілля – мінімум 2 таблетки на кожні 10 кілограмів ваги.

У складних випадках, коли зазначені заходи не приносять полегшення, обов’язково звертайтеся до лікаря-інфекціоніста.

Висновок

Ком в горлі може виникати через неврологічні порушення або соматичні захворювання. Іноді цей стан пов’язаний з фізичним перенапруженням шийних м’язів у людей з сидячою роботою, стресовими ситуаціями чи алергічними реакціями. Щоб зрозуміти, до якого спеціаліста звертатися, потрібно проаналізувати супутні симптоми. У цьому питанні допоможе сімейний лікар-терапевт. Команда symptom.live рекомендує не ігнорувати тривалі симптоми та звертатися за професійною допомогою при їх появі. Швидка діагностика та своєчасно розпочате лікування значно покращують прогноз одужання.