
Глотка виконує незамінну роль у роботі дихальної та травної систем, забезпечуючи безліч життєво важливих функцій. Лімфоїдні утворення в її межах є важливими захисниками організму від інфекцій. Водночас багато з нас принаймні раз у житті стикалися з захворюваннями цього органа. Розуміння того, як працює глотка, допомагає краще піклуватися про своє здоров’я. У цій статті ви дізнаєтесь цікаві факти про будову глотки, її функції та хвороби.
Що являє собою глотка?
Глотка є початковою частиною травної трубки у вигляді непарного порожнистого органа, який з’єднує ротову порожнину з стравоходом. Водночас вона функціонує як відділ дихальної системи, через неї повітря потрапляє з носа до гортані. За формою нагадує циліндр невеликої довжини – 12-14 см. Ширина просвіту коливається в межах 1,5-3,5 см.
Через еволюційні особливості їжа, яку споживає людина, може випадково потрапити до гортані, спричиняючи задуху. Цьому запобігає надгортанник – спеціальний хрящовий утвір, перекриваючий шлях до дихальних шляхів під час ковтання. Саме завдяки цьому механізму глотка забезпечує безпечне проходження їжі та рідини.
У латинській мові глотка має назву pharynx. Коли додають суфікс -itis, що позначає запальний процес, утворюється назва одного з найпоширеніших захворювань у світі – фарингіт. Цікаво, що термін «глотка» походить від давньослов’янського слова, що означає «ковтати».

Де знаходиться глотка?
Вона знаходиться ззаду від ротової та носової порожнин. Її початок розташований поблизу основи черепа. Спускаючись нижче, глотка досягає рівня нижнього краю шостого шийного хребця. Нижче знаходиться стравохід.
Збоку від органа проходять великі судинно-нервові пучки в шиї. Глотка анатомічно сплющена в передньо-задньому напрямку. При переході у травний тракт вона звужується. Розташування цього органа робить його особливо вразливим до різних інфекційних агентів, що потрапляють з повітрям або їжею.
Чи є горло та глотка одним і тим же?
Ні, це різні анатомічні структури. Горло – це внутрішня частина шиї, розташована перед хребцями. Через нього проходить не лише глотка, а й гортань, судинно-нервові пучки, стравохід, трахея та кістково-м’язові утворення.
Люди часто плутають ці поняття, але глотка є лише частиною того, що ми називаємо горлом. Коли ми говоримо «болить горло», зазвичай маємо на увазі дискомфорт саме в області цього органа.
Будова глотки
Стінка глотки складається з чотирьох шарів: слизовий, фіброзний, м’язовий, зовнішня фасція. Слизова оболонка містить багато залоз, кровоносних та лімфатичних судин, чутливих нервових закінчень. Саме завдяки такій багатошаровій будові глотка може ефективно виконувати свої функції.
У людини присутні кілька наборів м’язів, які утворюють сам орган. Вони також визначають форму просвіту. Волокна розташовані в різних напрямках, утворюючи кілька шарів:
- внутрішній;
- поздовжній;
- зовнішній круговий.
Зовнішня фасція та фіброзна оболонка формуються зі сполучної тканини. Вони необхідні для зміцнення м’язів за типом футляра, прикріплення органа до навколишніх тканин. Забезпечують безпечний прохід нервів та кровоносних судин.
Чи може глотка бути лудженою?
«Луджена глотка» – це просто фразеологізм стосовно людей, здатних багато говорити, кричати або пити. Анатомічно глотка не може бути лудженою, тобто захищеною розплавленим припоєм (наносять на металеві вироби для боротьби з корозією). Цей народний вираз підкреслює виняткову витривалість деяких людей до навантажень на голосовий апарат.
Відділи глотки
В анатомії глотки людини умовно виділяють такі відділи:
- носоглотка;
- ротоглотка;
- гортаноглотка.
Кожен відділ має свої особливості та виконує специфічні функції. Розуміння цих відмінностей допомагає лікарям точніше діагностувати захворювання та призначати ефективне лікування.

Аномальні варіанти розвитку досить рідкісні – близько 1% серед усіх захворювань цього органа. До них належить незрощення м’якого піднебіння, формування каналу sinus tourtual, утворення серединних та бокових кіст шиї. Лікування тільки оперативне, але з високим відсотком успіху.
Носоглотка
Розташовується над м’яким піднебінням, позаду носової порожнини, з’єднуючись з нею за допомогою хоан (спеціальні отвори). Починається від основи черепа, закінчується поблизу язичка та спеціального виросту у верхній частині рота. Цей відділ відіграє ключову роль у диханні та імунному захисті.
На задній стінці носоглотки знаходяться глоткові мигдалини – аденоїди. Вони складаються зі скупчення лімфоїдної тканини та належать до імунної системи. У 7-8 років розміри цих утворень починають зменшуватися аж до 16-20 років. Коли глотка дитини ще формується, аденоїди виконують особливо важливу захисну функцію.
У ділянці бокових стінок відкриваються отвори слухових труб. Поруч з ними також розташовуються невеликі імунокомпетентні структури – трубні мигдалини.
Важливо! Дихайте носом, а не ротом! Регулярно дихати ротом шкідливо: це може призвести до захворювань носоглотки. Справа в тому, що при проходженні через ніс повітря фільтрується від пилу та прогрівається, а при диханні ротом воно не встигає очиститися та прогрітися. Це провокує гострі та хронічні запальні процеси в носоглотці.
Ротоглотка
Носовий відділ плавно переходить у ротоглотку, найкраще видну ЛОР-лікарю під час огляду. Вона складається з наступних частин:
- м’яке піднебіння;
- піднебінні мигдалини;
- язичок;
- зів, по краях розташовуються піднебінні дужки;
- корінь язика;
- задня частина стінки (її видима частина).
Піднебінні мигдалини поглиблені в бокові стінки ротоглотки. Утворені скупченням лімфоїдної тканини з наявністю фолікулів та лакун. При їх запаленні розвивається тонзиліт, більше відомий як ангіна.
У слизовій оболонці ротоглотки знаходиться велика кількість залоз, кровоносних судин та нервових закінчень. Вона першою реагує на запальний процес, даючи відчуття першіння та болю в горлі. Глотка в цьому відділі особливо чутлива до температурних змін та подразників.
Гортаноглотка
Простягається від верхньої частини надгортанника, лійкоподібно звужуючись донизу, після чого переходить у стравохід. У початковому відділі, біля кореня язика, знаходиться язикова мигдалина, також уражається при тонзиліті. Цей найнижчий відділ відіграє важливу роль у процесі ковтання.
Нижче місця кріплення надгортанника глотка переходить до гортані. Поруч розташовуються особливі клітковинні простори – заглотковий та боковий навкологлотковий. У їх товщі знаходяться м’які тканини та лімфатичні вузли. Туди може поширюватися запальний процес, викликаючи тяжкі хірургічні ускладнення.
У хлопчиків та дівчаток до настання препубертатного періоду структура гортані майже не має відмінностей. Зате з віком змінюється довжина голосових зв’язок: 20-25 мм у чоловіків та 17-20 мм у жінок. Ці зміни впливають на те, як глотка резонує звуки під час мовлення.
Функції глотки
Цей орган виконує наступні функції:
- є одним з органів смаку;
- бере участь в акті ковтання, проводить їжу з ротової порожнини до стравоходу;
- сприяє проведенню повітря до гортані та дихальних шляхів;
- прогріває, зволожує, очищає повітря, що вдихається;
- забезпечує імунний захист проти збудників інфекційних хвороб, сприяє виробленню адекватного імунітету, особливо в дитячому віці;
- перешкоджає швидкому потраплянню сторонніх тіл до гортані, стравоходу через наявність виражених блювотного та кашльового рефлексів;
- резонує звуки, утворені в гортані під час мовлення, формує висоту, тембр голосу, забезпечує правильну вимову звуків завдяки узгодженій роботі піднебіння, носо- та ротоглотки;
- підтримує необхідний тиск у середньому вусі.
У процесі ковтання м’яке піднебіння піднімається, а надгортанник опускається. Дихальні шляхи відокремлюються від травного тракту. Пережована їжа та рідина швидко проходять далі по стравоходу до шлунка.

Багатофункціональність цього органа робить його надзвичайно важливим для нормального життя людини. Кожна з функцій критично необхідна для підтримання здоров’я та комфорту.
Роль глотки в організмі
Захворювання глотки поширені повсюдно у будь-якому віці, частіше у дитячому. Трапляються аномалії розвитку, запальні процеси, травми та опіки. Можливий розвиток онкологічних захворювань, які погано піддаються лікуванню при пізньому виявленні.
Сама глотка необхідна для гармонійної роботи травної та дихальної систем. Імунокомпетентні утворення глотки розташовані у вигляді лімфатичного глоткового кільця Пирогова-Вальдейєра. Найбільші скупчення тканин – це мигдалини. Вони беруть активну участь у формуванні імунного захисту організму з утворенням антитіл проти інфекційних агентів.
Хропіння – при чому тут глотка?
Під час сну знижується загальний тонус м’язів, це призводить до розслаблення рухомих частин цього органа. На тлі ритмічних дихальних рухів м’які тканини гортані та глотки починають вібрувати, викликаючи характерний звук.
Також хропіння буває у людей із захворюваннями та станами, при яких орган надмірно звужується. У цьому випадку поява хропіння пояснюється биттям м’якого піднебіння об стінки дихальних шляхів. Особливо помітне хропіння у людей з деформаціями, які порушують нормальну анатомію. Лікування хропіння часто потребує комплексного підходу та участі кількох спеціалістів.

Чому може боліти глотка?
Біль у горлі – одна з найпоширеніших причин звернення людей до лікаря (а в деяких випадках і самостійного лікування). Ця скарга виникає при наступних захворюваннях та патологічних станах:
Фізичні фактори:
- переохолодження слизової оболонки (холодні напої, морозиво, вдихання морозного повітря);
- пересушування слизової оболонки;
- травматичне пошкодження сторонніми тілами;
- перенапруження голосового апарату.
Фізичне пошкодження може статися несподівано. Глотка досить чутлива до механічних впливів, тому навіть невелика травма може спричинити значний дискомфорт.
Хімічні та термічні пошкодження:
- опіки слизової: хімічний (лужні або кислотні розчини, отрути) та термічний (гарячі напої, їжа);
- сильне подразнення органа агресивними речовинами: прянощі, хрін, пекучий перець, гірчиця;
- алергія, тютюновий дим;
- промислове забруднення повітря.
Хімічні опіки особливо небезпечні, оскільки можуть призвести до рубцевих змін. Глотка має багато нервових закінчень, тому такі пошкодження супроводжуються інтенсивним болем.
Інфекційні захворювання:
- фарингіт – запалення з різних причин, частіше через вірусну інфекцію;
- тонзиліт (ангіна) – запалення мигдалин;
- вірусні інфекції: грип, парагрип, риновірус, аденовірус, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барр, ВІЛ, ентеровірус, Коксакі, герпес, епідемічний паротит (свинка), COVID-19;
- бактеріальні інфекції: бета-гемолітичний стрептокок групи А, мікоплазми, хламідії, гонокок, дифтерійна паличка, єрсинії, бактерії Борде-Жангу (кашлюк), стафілокок, дріжджоподібні гриби роду Candida.
Інші причини:
- поширення інфекції з інших вогнищ: каріозні зуби, гайморит, запалення лімфовузлів;
- доброякісні пухлини, рак горла;
- психоневрологічні порушення, аутоімунні, системні захворювання;
- гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.
Основні причини появи больового синдрому – вірусний фарингіт при ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція) та тонзиліт (ангіна), викликаний стрептококовою бактерією. Також часто зустрічається вірусне запалення на тлі інфекційного мононуклеозу, який нерідко помилково лікують антибіотиками. Правильна діагностика причини болю допомагає призначити ефективне лікування.

Профілактика хвороб глотки
У профілактиці хвороб глотки основну роль відіграє дотримання наступних рекомендацій:
- Регулярні медичні огляди:
- щорічні профілактичні огляди у терапевта, отоларинголога (ЛОР), стоматолога.
- Створення здорового середовища:
- зволоження повітря в приміщенні, регулярне провітрювання
- регулярна фізична активність.
- Підтримання здоров’я:
- своєчасне лікування супутніх захворювань;
- правильна чистка зубів, санація ротової порожнини;
- хірургічна корекція дефектів, що утруднюють ковтання або носове дихання.
- Вакцинація:
- щеплення від грипу, пневмокока, коронавірусної інфекції;
- обов’язкові щеплення згідно з національним календарем.
Висновок
Глотка нерідко стає мішенню для різних захворювань. Найбільш небезпечним у цьому відношенні є рак горла, тому відвідування ЛОР-лікаря є обов’язковим при профілактичних оглядах. Біль у ділянці цього органа – неспецифічний симптом. Судити про причини її появи може тільки лікар після об’єктивного огляду, оцінки інших скарг, лабораторно-інструментальної діагностики. Здорова глотка є запорукою нормального функціонування дихальної та травної систем. Регулярний догляд та своєчасне звернення до спеціалістів допоможе уникнути серйозних проблем зі здоров’ям. Редакція symptom.live нагадує: самолікування буває небезпечним, оскільки займає час, протягом якого можуть розвинутися тяжкі ускладнення. Глотка потребує професійного підходу до діагностики та лікування. Ігнорування симптомів може призвести до хронізації процесу.