Пластика носа або ринопластика проводиться двома методами: відкритим (роблять розріз безпосередньо під органом) та закритим (усі маніпуляції проводять усередині носової порожнини).
Історія ринопластики налічує понад 3000 років. У давнину вона практикувалася народами Індії, Персії та Аравії. Початок сучасної ринопластики датується 1887 роком, коли американський хірург Дж. Рок (J. Roc) опублікував матеріали, присвячені пластиці бульбоподібного кінчика.
Коли проводиться пластика носа?
До пластичного хірурга звертаються здебільшого, маючи такі претензії:
- орган з горбинкою;
- ніс «картоплею»;
- деформації внаслідок травм;
- не до вподоби форма.
Що робити у всіх цих випадках? Виправити ситуацію допоможе ринопластика.
В чому суть процедури? Перед операцією можна спробувати побачити свій майбутній ніс. Для цього багато клінік пропонують провести комп’ютерне моделювання і за допомогою новітніх досягнень комп’ютерної техніки намалювати на обличчі бажаний орган дихання. Можна наочно побачити, чи підійде вам «обновка» або краще спробувати виліпити щось інше.
Більше того, деякі клініки навіть пропонують взяти фотографію з вашим майбутнім носом додому, показати рідним та близьким – так би мовити, зжитися з ним наперед. Це значно знижує ризик, що новий орган дихання вам не сподобається. Проте врахуйте: красива картинка на моніторі ще означає та не гарантує красу на обличчі. Насправді робити пластику вам буде не комп’ютер, а хірург, і саме від його майстерності та смаку все залежить.
У деяких випадках – наприклад, людина з дуже курносим органом вимагає, щоб їй зробили ідеально рівний «грецький» ніс – лікарі змушені відмовитися від операції і пояснити пацієнтові, що його рідний орган не може бути так кардинально перероблений.
Ринопластика буває:
- хрящова (коли не чіпають кістку);
- кісткова (коли кістку виправляють);
- змішана – кістково-хрящова.
Проводять ринопластику двома методами: відкритим (роблять розріз під органом дихання) та закритим (усі маніпуляції проводять усередині носової порожнини). Метод залежить від того, який у вас був «рідний» ніс, і який вигляд ви хочете отримати у результаті. Кожна з операцій триває 1-2 години під наркозом – загальним чи місцевим. Останнє – для людей із дуже здоровою психікою чи тих, хто не переносить загальний наркоз. Іншим краще все-таки вдаватися до загального наркозу. Потім на орган накладають спеціальні гіпсові лангети у вигляді метелика.
Пластика носа: які можуть бути протипоказання?
Ринопластику роблять лише після 18 років, коли особа перестає рости. Чи можливі ускладнення? Деформація нового органу (наприклад, він вийшов не такий рівний, як хотілося б). В такому випадку роблять повторну операцію. Ще можуть утворитися грубі внутрішні рубці, які утруднюють дихання. Їхнє виникнення залежить від індивідуальних особливостей організму. Рубці видаляють операційним шляхом. Крім того, можливі суто психологічні проблеми, коли людина ніяк не може зжитися зі своїм новим носом і просить повернути йому на місце старий.
Відновлювальний період. 1-2 дні доведеться дихати ротом, оскільки в носі знаходяться тампони. Через 5-10 днів знімають лангети, і зовні ви вже готові до того, щоб вийти «на люди» і їх (людей) не налякати. Щоправда, суб’єктивно ви ще довго відчуваєте наслідки перенесеної операції: внутрішній набряк повністю зникне лише через 2-3 місяці.