Ларингіт: як зберегти голос та уникнути ускладнень

Ларингіт – це запалення гортані, яке часто супроводжується зміною або втратою голосу. У цій статті ви дізнаєтесь про основні ознаки, які допоможуть вчасно розпізнати ларингіт, сучасні методи діагностики та ефективні підходи до лікування у дорослих та дітей, а також зрозумієте, коли слід негайно звернутися до лікаря.

Що таке ларингіт?

Ларингіт – це запальний процес слизової оболонки гортані. Серед основних чинників, що збільшують ризик виникнення цього недугу, варто назвати гострі та хронічні інфекції дихальних шляхів, вплив подразників (таких як тютюновий дим чи випари хімічних речовин) та надмірне навантаження на голосові зв’язки.

Гострий перебіг досить часто спостерігається в періоди сезонного спалаху респіраторних інфекцій. Хронічна форма трапляється рідше – приблизно у 10% випадків серед усіх захворювань ЛОР-органів.

Чому виникає ларингіт?

Причини захворювання різняться залежно від форми – гострої чи хронічної. Гострий ларингіт найчастіше розвивається як ускладнення інших захворювань ЛОР-органів. Його можуть спричинити:

1. Віруси: збудники грипу, парагрипу, аденовіруси, коронавіруси та інші, що викликають гострі респіраторні інфекції. У людей з ослабленим імунітетом потенційними винуватцями можуть стати також віруси герпесу, ВІЛ, Коксакі.
2. Бактерії: стрептококи, гемофільна паличка, мораксела. Бактеріальний – може розвинутися як самостійно, так і на тлі вірусної інфекції або після неї.
3. Грибки: кандиди, Histoplasma, Blastomyces. Грибковий – може бути спровокований самолікуванням антибіотиками або розвиватися під час терапії інгаляційними кортикостероїдами.
4. Травми гортані: як зовнішні, так і внутрішні.
5. Алергічні реакції різного походження.
6. Системні захворювання та хвороби крові.

Хронічне запалення найчастіше виникає через:

1. Вдихання подразників: хімічні випари, дим, пил.
2. Закид їжі та шлункового соку з шлунка в стравохід, що може бути проявом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ).
3. Хронічні захворювання ЛОР-органів: синусит, викривлення носової перегородки.
4. Активне та пасивне куріння, використання електронних сигарет.
5. Зловживання алкоголем.
6. Надмірне напруження голосових зв’язок. У такому випадку ларингіт може стати професійним захворюванням для людей, чия робота пов’язана з постійним підвищенням голосу: викладачів, співаків, працівників шумних виробництв.

Серед менш поширених причин:

• бактеріальні та грибкові інфекції;
• новоутворення: поліпи голосових зв’язок, рак гортані;
• порушення функціонування імунної системи.

Види ларингіту

За клінічним перебігом ларингіт поділяють на:

• гострий – триває менше 3 тижнів;
• хронічний – триває 3 тижні й більше.

Гострий ларингіт буває:

1. Катаральний. Це найлегша форма при якій запальний процес обмежується слизовою оболонкою гортані.
2. Набряково-інфільтративний. Запалення поширюється глибше слизової оболонки, внаслідок чого спостерігається значний набряк.
3. Флегмонозний: інфільтративний та абсцедуючий. Це гнійна форма, в яку може перейти набряково-інфільтративний ларингіт без належного лікування. Абсцес – кінцева стадія гнійного процесу і найтяжча форма гострого запалення гортані.

Хронічні види ларингіту:

1. Катаральний. При цій формі хвороби слизова оболонка гортані набрякла, потовщена, з нерівною поверхнею. Залози слизової оболонки виділяють велику кількість секрету.
2. Атрофічний. Слизова оболонка стоншена й суха, кількість залоз знижена. Виробляється густий слиз, який засихає й утворює кірки.
3. Гіперпластичний: обмежений та дифузний. За такого перебігу спостерігається активне розмноження клітин слизової оболонки. Це вкрай несприятлива форма недугу, оскільки може призводити до утворення злоякісних пухлин.
4. Набряково-поліпозний. Ця форма характеризується утворенням поліпів у порожнині гортані.

Чим небезпечний ларингіт? Ускладнення

Гострий ларингіт у поєднанні з трахеїтом може призвести до тяжкого бронхіту та запалення легень. Грізним ускладненням є вірусна пневмонія – особливо небезпечний стан, який нерідко призводить до летального наслідку.

Ризик розвитку ускладнень особливо високий для курців. У рідкісних випадках запальний процес може спричинити дихальну недостатність. Деякі види хронічного процесу здатні призводити до злоякісних новоутворень гортані.

Ознаки ларингіту

1. Для гострого катарального перебігу в дорослих характерна раптова поява симптомів на тлі нездужання або нормального самопочуття. На початку захворювання відзначаються першіння, біль у горлі та сухий кашель. Можливе також незначне підвищення температури тіла. В процесі розвитку хвороби виникають охриплість, втрата голосу, відчуття лоскотання або дряпання в горлі. Далі кашель стає вологим, починає відходити мокротиння, голос поступово повертається. Хвороба закінчується одужанням або переходом у хронічну форму.
2. При гострій набряково-інфільтративній формі запалення не обмежується слизовою оболонкою і поширюється на тканини, що лежать глибше. У зв’язку з цим пацієнта турбує відчутний біль у горлі, який посилюється при ковтанні, підвищена температура, слабкість, нездужання, кашель з відходженням густого слизового мокротиння. Відзначається збільшення шийних лімфовузлів та їхня болючість.
3. При хронічному перебігу хвороби самопочуття пацієнтів зазвичай не порушується. Періодично відзначаються першіння, охриплість, відчуття клубка в горлі. Для цієї форми захворювання характерна також швидка втомлюваність голосу.
4. Для хронічного катарального ларингіту найбільш типовими є скарги пацієнтів на порушення чутливості в проекції гортані, охриплість голосу, що посилюється при голосовому навантаженні. 
5. При набряково-поліпозному процесі ймовірний розвиток дихальної недостатності. Для атрофічної форми характерна непереносимість голосових навантажень, поява кашлю та болю при спробі говорити гучніше, охриплість. 
6. При гіперпластичній формі з’являються постійна охриплість, огрубіння голосу.

Ларингіт у дітей

У малюків про наявність хвороби можуть свідчити такі симптоми:

• гавкаючий кашель;
• підвищена температура тіла (38°C або вище);
• відмова від їжі або пиття;
• утруднене дихання (зустрічається рідко);
• несправжній круп (шумне утруднене дихання).

Оскільки хвороба може бути викликана різними захворюваннями, такими як застуда та грип, можуть спостерігатися й інші симптоми.

Різновидом гострої патології в дітей є несправжній круп. Гортань дитини швидко реагує на подразники виникненням набряку, який може стати причиною утруднення або припинення дихання. Цей стан частіше розвивається в дітей віком 2-5 років, особливо в алергіків. Несправжній круп починається раптово, переважно в нічний час. У дитини виникає напад задухи, гавкаючий кашель, переляк, посиніння шкіри. Дихання стає шумним, свистячим. Такий стан може тривати від кількох хвилин до півгодини.

Важливо! Якщо у дитини спостерігаються ознаки несправжнього крупу, необхідно викликати швидку медичну допомогу. До приїзду швидкої дитину потрібно посадити вертикально, забезпечити приплив свіжого повітря, спробувати заспокоїти, відволікти.

Коли звертатися до лікаря?

Слід записатися до оториноларинголога, якщо симптоми недугу тривають понад два тижні. Негайно звернутися за медичною допомогою необхідно, якщо у пацієнта спостерігаються:

• утруднення дихання;
• труднощі при ковтанні їжі або слини;
• мокротиння з домішками крові;
• тривала лихоманка, яка не минає після лікування;
• посилення болю в горлі протягом кількох тижнів.

Як діагностують ларингіт?

Діагноз встановлюється оториноларингологом на підставі характерних симптомів та результатів досліджень. Для огляду порожнини гортані застосовується ларингоскопія. Під час цього дослідження через ніс або рот фахівець заводить у гортань тонку трубку з маленькою камерою. Ларингоскопія – це точний метод діагностики, який дозволяє виявити подразнення, почервоніння, набряк. 

Ларингоскопія також допомагає виявити новоутворення в горлі. У таких випадках виконується біопсія, під час якої лікар видаляє невеликий шматочок тканини для подальшого дослідження в лабораторії, щоб виключити злоякісну пухлину.

Як лікують ларингіт?

Лікування недугу підбирається спеціалістом індивідуально для кожного пацієнта залежно від причини та форми захворювання, а також тяжкості симптомів.

Для лікування гострого процесу вірусного походження в дорослих застосовується симптоматична терапія, яка полегшує стан хворого:

• у разі лихоманки використовують жарознижувальні препарати (нестероїдні протизапальні засоби, кортикостероїди);
• для полегшення відкашлювання – засоби для розрідження мокротиння (муколітики);
• при набряклості гортані та алергічному походженні захворювання використовуються антигістамінні засоби.
• при охриплості чи втраті голосу застосовують вливання лікарських засобів прямо на голосові складки.

Також активно застосовується фізіотерапія: прогрівання горла, інгаляції, зігрівальні компреси на ділянку гортані, полоскання горла розчинами антисептиків.

У разі бактеріальної етіології гострого ларингіту застосовується місцева або системна антибіотикотерапія.

Мета лікування хронічного процесу полягає в мінімізації загострень захворювання, відновленні голосу та запобіганні розвитку злоякісного новоутворення.

Лікування хронічного запалення комплексне, воно включає в себе терапію лікарськими препаратами, фізіотерапію, відновлення голосової функції та хірургічне лікування за необхідності.

З лікарських засобів застосовуються:

• протиалергічні препарати (антигістамінні). Використовуються при алергічній природі набряково-поліпозної та гіперпластичної форми;
• засоби для полегшення відходження мокротиння (муколітики та секретолітики). Можуть прийматися всередину або призначатися у вигляді інгаляцій;
• антибіотики широкого спектра дії при загостренні і обов’язково з призначення лікаря;
• комплексні ферментні препарати застосовуються у хворих на гіперпластичну та набряково-поліпозну форму. Ці ліки зменшують запалення, знімають набряк тканин;
• кортикостероїди. Застосовуються для зняття набряку гортані після хірургічних втручань. Ін’єкції кортикостероїдних гормонів у голосові складки ефективні у хворих на хронічний набряково-поліпозний ларингіт у початковій стадії захворювання.

З фізіотерапевтичних методів лікування застосовуються електрофорез йодистого калію, лазеротерапія, фонофорез.

Хірургічне лікування показане хворим на гіперпластичну та набряково-поліпозну форму хвороби після проведення біопсії. Метою операції є видалення потовщених ділянок слизової оболонки та пухлинних утворень. Можливе також виконання втручання за допомогою лазера. Відновлення слизової гортані триває від 4 до 8 тижнів після операції.

Домашні засоби проти ларингіту: як повернути голос швидше?

Для прискорення одужання та відновлення голосу слід:

• відмовитися від куріння, вживання алкоголю та напоїв з кофеїном;
• скоротити вживання гострої, занадто гарячої та занадто холодної їжі та напоїв;
• уникати прийому протинабрякових засобів, вони можуть викликати сухість у горлі;
• регулярно провітрювати житлове приміщення;
• використовувати зволожувач повітря вдома та на роботі, можна також дихати вологою парою від тазу з гарячою водою або від гарячого душу;
• пити більше теплих напоїв, щоб не допустити зневоднення;
• для зволоження горла можна використовувати льодяники, жувальну гумку, корисно також полоскати горло розчином соди;
• менше говорити, не підвищувати голос, у разі необхідності публічних виступів краще використовувати мікрофон або мегафон.

Важливо! Для зниження навантаження на голосові зв’язки необхідно саме знижувати голос, а не переходити на шепіт, який створює ще більше навантаження на голосові зв’язки, ніж звичайна мова.

Прогноз та профілактика

Прогноз гострого ларингіту сприятливий, одужання зазвичай настає на 7-10 день. Тим не менш усі форми хронічного запалення гортані можуть призвести до стійкого порушення голосу. Гіперпластичний та набряково-поліпозний варіанти часто призводять до ускладнень, тому вимагають пильної уваги пацієнта та лікуючого лікаря.

Профілактика гострого процесу полягає в запобіганні респіраторним інфекціям. Ефективно часте миття рук, уникнення переохолодження, зменшення контактів з людьми, у яких є ознаки інфекції верхніх дихальних шляхів, використання маски хворими.

Для запобігання хронічному запаленню гортані рекомендується:

• лікування гострого процесу;
• уникнення перенапруження голосу;
• відмова від куріння та електронних сигарет;
• обмеження вживання алкоголю, кофеїну, гострої їжі;
• своєчасне лікування захворювань шлунково-кишкового тракту (ГЕРХ).

Висновок

Ларингіт потребує уважного ставлення та своєчасного лікування. Дотримання голосового режиму, правильна терапія та відпочинок гортані допомагають подолати гострі форми, а при хронічному перебігу важливо усунути основну причину запалення. При появі симптомів ларингіту рекомендується звернутися до отоларинголога, уникаючи самолікування. Редактори медичного порталу symptom.live зазначають, що профілактичні заходи – загартовування, уникнення переохолодження та перенапруження голосових зв’язок значно знижують ризик захворювання та сприяють збереженню здоров’я вашої гортані.