Що розглянемо у розділі “Хвороби жовчного міхура та жовчовивідних шляхів?”
Жовч, яку виділяють клітини печінки, є важливим компонентом в процесі травлення. Транспортування жовчі від печінки до дванадцятипалої кишки, проходить завдяки позапечінковим жовчним шляхам. Це шляхи, які направляють жовч у кишку, а також жовчний міхур, де відбувається її накопичення між прийомами їжі. Під впливом травних ферментів, що взаємодіють з продуктами харчування та рецепторами дванадцятипалої кишки, жовч вивільняється в кишку.
Основною патологією жовчного міхура є конкременти. Збільшення концентрації та порушення хімічного складу жовчі у жовчному міхурі між прийомами їжі може спричинити появу кристалів і конкрементів. Головною причиною звернення до лікарів вважається присутність каменів у жовчному міхурі, що може спровокувати розвиток гострого чи хронічного калькульозного холециститу.
Зверніть увагу! Якщо у вас виявлені конкременти у жовчному міхурі, необхідно не нехтувати лікарською допомогою!
Дрібні конкременти можуть викликати напади болю, під час руху по протоках в шийковій частині міхура. Це може також призвести до міграції конкрементів у позапечінкові жовчні шляхи з подальшим розвитком механічної жовтяниці. Великі камені зазвичай не спричиняють больових відчуттів, але можуть стати причиною виникнення свищів між жовчним міхуром та позапечінковими жовчними шляхами.
Ознаки механічної жовтяниці є серйозними клінічними симптомами, які вимагають негайної діагностики та прийняття рішень щодо тактики лікування. На виникнення механічної жовтяниці впливають, як камені, що мігрують в жовчні протоки з міхура, так і менш поширені патології, наприклад пухлини головки підшлункової залози, великого дуоденального сосочка або доброякісні та злоякісні стриктури позапечінкових жовчних шляхів.
Хвороби жовчного міхура та його протоків
Тут наші автори розглянуть такі хвороби жовчного міхура та його протоків:
- дискінезія жовчного міхура;
- жовчнокам’яна хвороба;
- холангіт;
- холестероз;
- хронічний холецистит.
Жовчний міхур слугує резервуаром для жовчі, яку виділяє печінка. Його робота пов’язана з ферментативними реакціями: участь в емульгації жирів, послаблення дії пепсину. Жовч стимулює секреторну діяльність та моторику тонкого кишечника, активізує виділення слизу.
Жовчний міхур разом із протоками утворюють біліарну систему. Причинами порушення функцій біліарної системи часто стають: малоактивний спосіб життя, зайва вага, вживання великої кількості смаженої та жирної їжі, спадковий фактор, анатомічні особливості (перегини, зростання жовчного міхура).
Симптоми розладів жовчного міхура
Найрозповсюдженішим симптомом при захворюванні жовчного міхура та протоків є різкий, сильний біль в ділянці правого підребер’я з можливою іррадіацією в праве плече, правий відділ грудної клітки.
Найчастіше жовчний міхур активізує роботу протягом 15-20 хвилин після вживання їжі, в цей час починають виникати симптоми захворювання.
З переходом захворювання в хронічне спостерігаються проблеми з транспортом (всмоктуванням і розподілом) вітамінів, представлених у вигляді жиророзчинних сполук, що призводить до розвитку патогенної мікрофлори, гнильних процесів всередині ШКТ. Клінічно це проявляється в розладах роботи кишечника: здуття, запори, діарея. Хворі скаржаться на погану переносимість молока та жирних продуктів.
В клінічній картині хвороби зазвичай спостерігаються:
- диспептичний синдром: нудота, блювота, гіркота в роті, метеоризм;
- механічна жовтяниця, що проявляється іктеричністю (жовтизною) шкірних покривів, склер;
- лабораторні дослідження показують підвищення рівня прямого білірубіну в крові;
- затемнення сечі та світлий кал;
- втрата маси тіла, швидке стомлювання, прискорення чи сповільнення пульсу;
- підвищена температура тіла в результаті супутньої інфекції, спричиненої мікроорганізмами;
При прояві цих симптомів необхідно звернутися до лікаря-гастроентеролога-гепатолога!
Класифікація хвороб жовчного міхура:
Найбільш поширені випадки у діагностиці захворювань жовчного міхура – гострий та хронічний холецистит, дискінезія жовчовивідних протоків, жовчнокам’яна хвороба.
Холецистит
За характером вираженості симптомів та ходу хвороби виділяють гостру та хронічну форму холециститу.
Дискінезія
Функціональний розлад моторної функції жовчного міхура та протоків. Це не пов’язано з утворенням каменів. Порушення моторики діагностується в 70% всіх розладів, які належать до захворювань біліарної системи.
Пацієнта можуть турбувати періодичні неінтенсивні болі в правому підребер’ї, нудота, блювота (іноді з невеликою кількістю жовчі), зниження апетиту.
При вживання жирної калорійної їжі, наявності паразитів в організмі та патологічних реакціях на продукти харчування розвивається застій жовчі.Вона згущується, спричиняє утворення каменів. Відбувається порушення обміну речовин, починаються проблеми з травленням, запори та діарея.
Існує кілька типів дискінезії:
Гіпотонічний тип (гіпокінетичний)
- сповільнення та в’ялість відтоку жовчі. Тонус сфінктера знижений;
- відчуття важкості в правому підребер’ї, тривалий тупий біль;
- гіркота в роті, відрижка, нудота, запори/понос;
- при УЗД орган опущений, розтягнутий, збільшений у розмірах.
Гіпертонічний (гіперкінетичний)
- активація відтоку та різкий викид жовчі. Тонус сфінктера підвищений;
- болі незалежно від прийому їжі, виникають при бігу, фізичній активності;
- болі з’являються на тлі благополуччя, тривають кілька хвилин;
- при УЗД жовчний міхур чіткий, розміри не змінені.
Печінка та жовчнокам’яна хвороба
Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) – захворювання, що характеризується появою твердих структур у порожнині чи протоках жовчного міхура. Частіше виникає у жінок. Ожиріння та вік є негативними факторами, які сприяють розвитку хвороби.
Основними симптомами ЖКХ:
- сильні гострі болі в правому верхньому куті живота;
- напруга та біль в животі;
- відрижка, блювота, слабкість, нездужання;
- роздратованість, порушення стільця.
Серед неспецифічних симптомів слід виділити неврастенічний синдром, що характеризується втомою, загальною слабкістю, порушенням сну та апетиту. Також можуть бути присутні алергічні реакції на продукти харчування.
Розвитку жовчнокам’яної хвороби сприяють наступні фактори:
- похилий вік;
- генетична схильність;
- незбалансоване харчування або тривале голодування;
- надмірне вживання алкоголю;
- малорухомий спосіб життя;
- дисфункції шлунково-кишкового тракту;
- метаболічні захворювання (наприклад, діабет);
- прийом певних лікарських препаратів;
- інфекція жовчовивідних шляхів та кишківника;
- цироз печінки чи холецистит.
Діагностика та лікування
Діагностика хвороб жовчного міхура зазвичай включає ультразвукове дослідження черевної порожнини та загальні клінічні аналізи крові, сечі та калу. Лікар визначає тактику лікування, враховуючи результати обстеження. На початкових етапах розвитку хвороби застосовують консервативну терапію. Часто людина звертається за допомогою, коли хвороба вже серйозно прогресувала, в такому випадку виконують хірургічне втручання. Сучасні технології, дають змогу проводити малоінвазивні операції під контролем ультразвука і ендоскопічні втручання, що дозволяють досягти високих результатів у лікуванні та є менш травматичними для пацієнта.
Дотримання дієти є також важливим елементом лікування, включаючи виключення шкідливих продуктів та споживання корисних, які сприяють нормалізації роботи жовчного міхура.
Продукти, які краще обмежити чи уникати при захворюваннях жовчного міхура:
- жирні та смажені продукти ;
- вироби з борошна;
- гострі та копчені страви;
- кислі продукти;
- шоколад та какао;
- кава та кавові напої;
- алкоголь;
- газовані напої.
Продукти, які можна включити в раціон, коли є захворювання жовчного міхура або жовчовивідних шляхів:
- нежирні білки, такі як куряче м’ясо без шкіри, риба;
- свіжі фрукти та овочі;
- каші – вівсянку, гречку, рис;
- нежирні молочні продукти;
- здорові жири: олія оливкова та риб’ячий жир містять корисні ненасичені жири;
- нежирні супи
Редакція symptom.live радить завжди консультуватися з лікарем або дієтологом для отримання індивідуальних рекомендацій, оскільки дієта може варіювати в залежності від конкретного захворювання та особистих особливостей.