Еритроцити у крові

Червоні клітини крові, червоні кров’яні тільця, нормобласт, еритробласт, ретикулоцит, RBC, Er, Ер, red blood cells

Еритроцити є червоними кров’яними тільцями. Іноді їх називають кров’яними клітинами, але це визначення не зовсім коректне, оскільки у зрілих еритроцитах відсутнє ядро. Крім того, еритроцити, на відміну інших клітин, не синтезують білкові молекули. У дорослої людини еритроцити у крові складають 5000000 еритроцитів на 1 мм3.

У кістках черепа, ребрах та хребті міститься червоний кістковий мозок. Саме у ньому і утворюються еритроцити. Ці елементи крові містять гемоглобін, який відповідає за транспортування кисню до органів та тканин. Цей процес здійснюється таким чином: наші легені пронизує ціла мережа дрібних кровоносних судин, в які надходить кисень з повітря, що ми вдихаємо. Еритроцити забирають його і разом із кровообігом розносять до всіх тканин нашого організму. Вуглекислий газ, що утворюється в процесі метаболізму, вони переносять назад у легені, після чого ми видихаємо його.

Еритроцити є червоними кров'яними тільцями. Іноді їх називають кров'яними клітинами, але це визначення не зовсім коректне, оскільки у зрілих еритроцитах відсутнє ядро. Крім того, еритроцити, на відміну інших клітин, не синтезують білкові молекули. У дорослої людини еритроцити у крові складають 5000000 еритроцитів на 1 мм3.
Мал. 1. Еритроцити – червоні кров’яні тільця

Скільки живуть еритроцити?

Середня тривалість життя червоних кров’яних тілець невелика – лише 4 місяці. Справа в тому, що за час свого життя вони встигають перенести не лише величезну кількість кисню, а й шкідливих сполук. Цим і пояснюється їх порівняно швидкий «знос». У нашому організмі є захисні клітини – макрофаги. Саме вони й поглинають еритроцити, що відслужили власний термін. Цей процес називається гемолізом. Руйнування червоних кров’яних тілець відбувається у селезінці, печінці та червоному кістковому мозку.

Аналіз крові на вміст еритроцитів

Як правило, це загальний клінічний аналіз. Для цього дослідження використовується капілярна кров, забір якої роблять із пальця. На бланках кількість еритроцитів позначається за допомогою латинської абревіатури RBC (red blood cells – червоні кров’яні клітини). Їх вміст вимірюється в одиницях на літр крові, наприклад, від 3,7 до 4,7×10¹².

Загальний аналіз крові: показання

Загальний клінічний аналіз крові показаний при підозрі на будь-яке відхилення в стані людини, для підтвердження попереднього діагнозу, перевірки ефективності призначеного лікувального курсу, для оцінки загального стану здоров’я під час проходження медичної комісії та просто з профілактичною метою. Лікар також призначає загальний аналіз крові у післяопераційному періоді або у разі перенесеної кровотечі – це необхідно для виявлення можливої ​​анемії.

Еритроцити є червоними кров'яними тільцями. Іноді їх називають кров'яними клітинами, але це визначення не зовсім коректне, оскільки у зрілих еритроцитах відсутнє ядро. Крім того, еритроцити, на відміну інших клітин, не синтезують білкові молекули. У дорослої людини еритроцити у крові складають 5000000 еритроцитів на 1 мм3.

Мал. 2. Для визначення рівня еритроцитів кров беруть із пальця.

Підготовка до аналізу

Перед здачею аналізу пацієнту слід дотримуватися таких правил:

  • забір крові здійснюється вранці натщесерце, тому від сніданку доведеться відмовитись;
  • за 2 доби до дослідження скоротити вживання гострих, солоних та солодких страв, а також продуктів, багатих на жири (масло, оливки, жирне м’ясо та риба, сало, горіхи);
  • за 1-2 доби до дослідження повністю виключити алкоголь;
  • напередодні здавання аналізу обмежити фізичні навантаження;
  • прийом медикаментів слід погодити з лікарем;
  • за 2 години до дослідження не можна курити;
  • по можливості напередодні здачі аналізу слід уникати стресових ситуацій та нервової напруги;
  • за добу до дослідження не рекомендується відвідувати сауну.
Еритроцити є червоними кров'яними тільцями. Іноді їх називають кров'яними клітинами, але це визначення не зовсім коректне, оскільки у зрілих еритроцитах відсутнє ядро. Крім того, еритроцити, на відміну інших клітин, не синтезують білкові молекули. У дорослої людини еритроцити у крові складають 5000000 еритроцитів на 1 мм3.

Мал. 3. Життєвий цикл еритроцита

Норма вмісту еритроцитів у крові

Показники норми можуть змінюватись в залежності від статі та віку. Нормою для чоловіків вважається від 4,0 до 5,1 × 1012 од / л, а для жінок – від 3,7 до 4,7 × 1012. Однак це усереднені показники. Навіть у дітей різного віку норма вмісту еритроцитів у загальному аналізі крові відрізняється. Приблизно до 12 років, коли ще не почалося статеве дозрівання та пов’язані з ним гормональні зміни, для хлопчиків та дівчаток норма одна й та сама. Потім починається поділ не лише за віком, а й за статтю. Для зручності наводимо таблицю:

Вік / стать Еритроцити, млн/мкл (х106/мкл)
До 2 тижнів 3,9 – 5,9
2 – 4 тижні 3,3 – 5,3
1 – 4 місяці 3,5 – 5,1
4 – 6 місяців 3,9 – 5,5
6 – 9 місяців 4,0 – 5,3
9 – 12 місяців 4,1 – 5,3
1 – 3 роки 3,8 – 4,8
3 – 6 років 3,7 – 4,9
6 – 9 років 3,8 – 4,9
9 – 12 років 3,9 – 5,1
12 – 15 роківЖінки3,8 -5,0
 Чоловіки4,1 – 5,2
15 – 45 роківЖінки3,8 – 5,1
 Чоловіки4,3 – 5,7
45 – 65 роківЖінки3,8 – 5,3
 Чоловіки4,2 – 5,6
65 років та старшеЖінки3,8 – 5,2
 Чоловіки3,8 – 5,8
Таблиця 1. Норма еритроцитів в крові по віку і статі

Важливо! У вагітних жінок часто спостерігається помірна еритропенія: кількість еритроцитів знижується до 3-3,5 х 1012 в 1 л.

Причини підвищення вмісту еритроцитів

Якщо кількість червоних кров’яних тілець перевищує норму, цей стан називають еритроцитозом. Розрізняють два його види:

  1. Первинний еритроцитоз. Це спадкове захворювання, яке проявляється занепадом сил, запамороченням, зміною кольору слизових оболонок (вони стають темнішими).
  2. Вторинний еритроцитоз. Його викликають інші захворювання (еритремія) або стани (куріння чи перебування у високогірних районах). Цей вид еритроцитозу обумовлений кисневим голодуванням клітин.

Кількість еритроцитів у загальному аналізі крові може бути підвищена з багатьох причин: від зневоднення до лейкозу. У сучасній клінічній практиці найпоширенішими вважаються такі причини:

  1. Дефіцит кисню. Організм пристосовується до ситуації, намагаючись за рахунок збільшення кількості еритроцитів, що переносять кисень, покращити транспортування кисню до тканин.
  2. Зневоднення. При недостатньому надходженні води в організм кількість плазми зменшується, а кількість червоних тілець підвищується, таким чином призводячи до згущення крові.
  3. Вроджена вада серця. Через слабку роботу серцевого м’яза кров надходить до тканин у недостатній кількості, а це означає, що вони недоотримують кисень. Організм намагається покращити кисневий обмін за рахунок еритроцитів, що його транспортують.
  4. Справжня поліцитемія. Це досить рідкісне захворювання, коли кількість еритроцитів у крові збільшується.
  5. Зміна чутливості до кисню. Цей стан зумовлений генетично. Механізм збільшення червоних кров’яних тілець той самий: організму не вистачає кисню – він штучно збільшує кількість його еритроцитів.
  6. Паління. У людей, що палять, надлишок карбоксигемоглобіну тягне за собою збільшення кількості червоних тілець.

У поодиноких випадках еритроцитоз виникає у людей з ферментною недостатністю. Організм змушений виробляти більше еритроцитів для того, щоб забезпечити приплив крові до органів травлення.

Причини зниженого вмісту еритроцитів

Знижений вміст еритроцитів у крові називається анемією чи еритропенією. Цей стан зустрічається частіше, ніж еритроцитоз.

Можливі причини еритропенії:

  1. Нестача в організмі заліза, фолієвої кислоти та вітаміну В12. Ця проблема найчастіше зустрічається у веганів через відсутність у раціоні м’яса та тваринних білків.
  2. Захворювання або токсичні ушкодження кісткового мозку.
  3. Осередки інфекції в організмі при хронічних запальних захворюваннях.
  4. Перенесені кровотечі (від рясних менструацій до травм).
  5. Патологічні стани, що спричиняють руйнування червоних кров’яних тілець (наприклад, гемолітична анемія).
  6. Ниркова недостатність. Цей стан може призвести до погіршеного вироблення гормону, що сприяє виробленню червоних кров’яних тілець (еритропоетин).
Еритроцити є червоними кров'яними тільцями. Іноді їх називають кров'яними клітинами, але це визначення не зовсім коректне, оскільки у зрілих еритроцитах відсутнє ядро. Крім того, еритроцити, на відміну інших клітин, не синтезують білкові молекули. У дорослої людини еритроцити у крові складають 5000000 еритроцитів на 1 мм3.

Мал. 4.  Клітини крові у здорової людини та при анемії.

Наслідки відхилення еритроцитів від норми

Як при нестачі, так і при надлишку можуть розвинутись небажані наслідки. Чим менше в крові еритроцитів, тим менше гемоглобіну, а це означає, що транспортування кисню до органів та тканин стає більш складним. Це проявляється такими симптомами, як слабкість, блідість, запаморочення, сонливість, погіршення стану шкіри, волосся та нігтів. Людина втомлюється навіть за незначного фізичного навантаження.

Надлишок теж погано відображається на стані організму: через згущення крові сповільнюється кровообіг, що проявляється головним болем, посиленим згортанням крові, проблемами із зором. Уповільнення кровотоку через високу в’язкість крові може призвести до погіршення функціонального стану практично всіх систем і органів.

Як зменшити вміст еритроцитів у крові

Вторинний еритроцитоз слід усувати за рахунок лікування основної патології  – без цього допоміжна терапія не дасть бажаного ефекту. Потрібно відмовитися від паління. Хворим, що страждають на ожиріння, слід нормалізувати масу тіла.

Корисні продукти при підвищеному вмісті еритроцитів:

  • шпинат;
  • щавель;
  • кріп;
  • виноград;
  • зелений чай;
  • цільнозерновий хліб;
  • бурий рис;
  • тофу;
  • йогурт;
  • кефір.

При цьому важливо скоротити вживання м’яса, риби, овочів та фруктів червоного кольору – вони підвищують кількість червоних тілець в організмі.

Як збільшити вміст еритроцитів у крові

При анемії слід наситити свій раціон продуктами, що сприяють покращенню кровотворення. До них входять:

  • м’ясо (яловичина, свинина, індичка, курятина);
  • риба;
  • печінка;
  • твердий сир;
  • буряк;
  • морква;
  • горох;
  • помідори;
  • червоний болгарський перець;
  • абрикоси;
  • вівсянка;
  • гречка;
  • яйця;
  • сир;
  • морська капуста;
  • чорнослив;
  • персики.

Як покращити засвоєння заліза

Найкраще засвоюється залізо, отримане з м’яса (близько 20%), з риби та морепродуктів (не більше 11%), бобових (7%) та горіхів (6%). З фруктів, овочів та круп засвоюється у кращому випадку 3% заліза. Засвоєння заліза можна поліпшити за рахунок прийому вітаміну С (він у великих кількостях міститься в апельсинах, грейпфрутах, шипшині, обліписі, смородині), А (морква, ікра, риб’ячий жир, яєчний жовток, селера, спаржа, болгарський перець) та фолієвої кислоти ( соя, дріжджі, зелений салат, кріп, баклажани, томати, куряча печінка).

Еритроцити є червоними кров'яними тільцями. Іноді їх називають кров'яними клітинами, але це визначення не зовсім коректне, оскільки у зрілих еритроцитах відсутнє ядро. Крім того, еритроцити, на відміну інших клітин, не синтезують білкові молекули. У дорослої людини еритроцити у крові складають 5000000 еритроцитів на 1 мм3.

Мал. 5. Вітаміни А, С та фолієва кислота покращують засвоєння заліза.

Деякі продукти можуть погіршити всмоктування заліза. До них відносять:

  • червоне вино;
  • чай;
  • кава;
  • молоко та його похідні;
  • висівки;
  • кунжут;
  • насіння.

Це не означає, що від них потрібно відмовитися зовсім, але за один прийом їжі разом із залізовмісними продуктами їх краще не вживати. Також слід звести до мінімуму вживання гострої їжі, оскільки вона має властивість дратувати травний тракт, а це ускладнює засвоєння будь-яких речовин, у тому числі заліза.

Висновок

Еритроцити грають ключову роль насичення наших органів та тканин життєво необхідним киснем. Незалежно від причин, що спричинили підвищення або зниження їх кількості у крові, слід звести до мінімуму шкідливі звички та скоригувати раціон. Це дуже важливі аспекти комплексного лікування, які не можна недооцінювати: недотримання лікарських рекомендацій знижує ефективність медикаментозної терапії. Також слід пам’ятати, що незначне відхилення від норми у загальному аналізі крові може бути спричинене байдужістю до правил дослідження. В такому разі аналіз треба перездавати.