Баланопостит у чоловіків

Почервоніння, свербіння, хворобливі відчуття в області головки статевого члена та обмеження рухливості крайньої плоті – привід відвідати уролога. Ці симптоми у сильної статі виникають при багатьох захворюваннях. Але найчастіше винуватцем буде баланопостит у чоловіків. Розкажемо, чим небезпечна хвороба, як її лікувати і чи можна запобігти.

Запалення крайньої плоті та головки статевого члена називається баланопоститом. Причиною захворювання може стати багато факторів, головний з яких – порушення правил інтимної гігієни.

За даними ВООЗ, частку баланопоститу припадає 47% від усіх випадків патологій шкіри статевого члена.

Симптоми баланопоститу

Існують загальні для всіх форм баланопоститу симптоми: почервоніння, набряклість та болючість м’яких тканин. При сечовипусканні часто виникають відчуття дискомфорту, різі, печіння. У хлопчиків раннього віку може спостерігатися рефлекторна затримка сечовипускання.

Виразність клінічних ознак захворювання буває різною. В одних чоловіків спостерігається лише легке почервоніння та невеликий дискомфорт, а в інших – головка пеніса сильно набрякає і стає схожою на яскраво-червону кулю. Можлива поява гнійних виділень із препуціального мішка.

Баланопостит у чоловіків: як довго потрібно лікуватись?

Тривалість терапії визначає форма захворювання. Бактеріальне запалення без ускладнень зазвичай закінчується одужанням протягом 7-10 днів. При кандидозі термін лікування – до 30 днів.

Для баланопоститу, викликаного грибками роду Candida (молочниці), характерна поява білих сирних виділень з легким запахом кислого молока. На головці статевого члена та в області внутрішнього листка крайньої плоті утворюються плівки. Після їх видалення на шкірі залишаються ерозії, що кровоточать.

При герпетичному баланопоститі запальний процес залучається нервова тканина. Це супроводжується вираженими больовими відчуттями. На головці пеніса та препуції з’являються невеликі бульбашки з прозорим вмістом. Погіршується загальний стан, знижується апетит, з’являється загальна слабкість, можливе підвищення температури тіла з ознобом. У деяких випадках виникає регіонарний лімфаденіт – збільшення пахвинних лімфатичних вузлів.

Перехід запального процесу в виразково-ерозивну та гангренозну форму спостерігається переважно у чоловіків зі значним зниженням імунних реакцій, наприклад, на фоні синдрому набутого імунодефіциту. Перші ознаки гангренозної форми – збільшення пеніса в розмірах, виділення з препуціального мішка сукровиці та гною, швидке погіршення загального самопочуття.

Клінічна картина хронічного баланопоститу стерта. Незначні почервоніння та дискомфорт викликають фізичні навантаження, статева активність, вживання алкоголю чи гострої їжі. Хронічний запальний процес призводить до витончення та сухості шкіри. На ній утворюються тріщини, які можуть кровоточити.

Багато чоловіків при появі ознак баланопоститу відкладають візит до уролога, вважаючи, що хвороба не є небезпечною і її можна вилікувати домашніми методами. Щоб уникнути ускладнень, краще не займатися самолікуванням.

Лікування баланопоститу

Під час лікування не рекомендується використовувати мило, гелі для душу та інші миючі засоби для інтимної гігієни, оскільки вони посилюють подразнення слизової оболонки. Для підмивання краще використовувати ванни зі слабким соляним розчином (0,09%). Такий фізрозчин можна купити в будь-якій аптеці. Для підсушування слизової оболонки рекомендується використовувати талькову присипку.

Є кілька варіантів лікування баланопоститу:

1. Системне. При бактеріальному запаленні показано застосування антибактеріальних препаратів. Кортикостероїди та антигістамінні засоби призначають при алергічній природі захворювання, а також для зменшення виразності свербежу. Лікування герпетичного та папіломатозного запалення проводиться противірусними препаратами та імуномодуляторами. При чоловічій молочниці застосовують протигрибкові засоби. При тяжкому перебігу хвороби призначаються системні глюкокортикостероїди (Преднізолон, дексаметазон).
2. Місцеве. Зменшенню виразності симптомів захворювання сприяють ванни з відварами лікарських рослин, які мають протизапальну дію – ромашка, кора дуба, шавлія. При бактеріальній інфекції лікар може порекомендувати зрошення головки статевого члена антисептичними розчинами. Широко застосовують для місцевого лікування баланопоститу спреї, мазі та креми. До їх складу можуть входити лікарські препарати різних груп – протигрибкові, антибіотики, кортикостероїди.
3. Хірургічний. До операції обрізання крайньої плоті (циркумцизії) вдаються при частих загостреннях патологічного процесу, розвитку рубцевого фімозу.

Причини баланопоститу

До розвитку запалення можуть призводити різні причини:

1. Специфічні захворювання. Баланопостит може бути одним із перших симптомів деяких венеричних хвороб: хламідіозу, трихомоніазу, гонореї. Гриби роду Candida – найчастіша причина делікатної чоловічої проблеми. За даними статистики, кандидозна форма становить 30–35% від усіх випадків баланопоститу. Запальну реакцію області голівки статевого члена і крайньої плоті можуть викликати також віруси папіломи людини (ВПЛ) і герпесу.

2. Неспецифічні захворювання. Баланопостит розвивається на тлі хронічного запалення в тканинах передміхурової залози (простатит), сечівника (уретрит), яєчка та його придатка (орхоепідідіміт). Його збудниками можуть бути різні бактерії, але найчастіше патологію викликають стрептококи групи В та золотистий стафілокок. Діти хвороба нерідко розвивається і натомість ангіни, гострих респіраторних інфекцій, ексудативного діатезу, дитячих інфекцій.
3. Травми. Будь-які порушення цілісності шкіри головки статевого члена та крайньої плоті (препуція) стають вхідними воротами для інфекції. Мікротравматизація може виникати під час мастурбації або статевого акту, внаслідок укусу, защемлення застібкою-блискавкою штанів, виконання деяких медичних процедур (наприклад, у момент катетеризації сечового міхура). При недостатній гігієні в препуціальному мішку, шкірній складці між внутрішнім листком крайньої плоті і головкою статевого члена накопичується смігма – суміш відмерлих епітеліальних клітин та секрету сальних залоз. Якщо вчасно не провести гігієнічні процедури, вона ущільнюється до конкременту – це освіта називається смегмолітом. Він ушкоджує шкіру голівки пеніса. Через ці ушкодження інфекція легко проникає всередину та призводить до запалення.
4. Дерматологічні захворювання. Псоріаз, червоний плоский лишай – часті причини запалення шкіри в області чоловічих геніталій.
5. Використання памперсів. Пеніс постійно контактує із сечею – це дратує шкіру та викликає її запалення.

Ризик розвитку запального процесу збільшують деякі фактори:

• недотримання правил особистої гігієни;
• купання у забруднених водоймах;
• тяжка форма цукрового діабету;
• виражені гіповітамінозні стани;
• сексуальна поведінка високого ризику: анальний секс, численні статеві зв’язки без презервативу;
• імунодефіцитні стани, що виникли під впливом різних причин: променева хвороба, хіміотерапія, прийом деяких лікарських препаратів, тяжкий перебіг супутньої інфекції, а також СНІД;
• рубцевий фімоз – звуження крайньої плоті, що перешкоджає оголенню головки пеніса;
• відсутність сексуального життя у чоловіків супроводжується розвитком склеротичних процесів, внаслідок яких відбувається злипання шкіри головки статевого члена та внутрішньої поверхні крайньої плоті.

Основна причина запалення у хлопчиків – неправильний догляд за статевими органами. До запалення призводить невчасна зміна підгузків, нерегулярні гігієнічні процедури.

Приблизно у 90% хлопчиків до 12 років практично неможливо зрушити крайню плоть і оголити голівку статевого члена. Цей стан називається фізіологічним фімозом. Воно ускладнює повноцінне проведення гігієнічних процедур. В результаті в препуціальному мішку накопичується смегма – живильне середовище для хвороботворних мікроорганізмів.

Діагностика баланопоститу

Поставити діагноз «баланопостит» лікар може вже на огляді. Але вибір схеми лікування завжди пов’язані з причинами. Тому після огляду фахівець проводить опитування, уточнює, що передувало захворювання – незахищений статевий контакт, прийом антибіотиків, порушення особистої гігієни, травма тощо.

Лабораторна діагностика включає:

• мікроскопію мазка із крайньої плоті;
• бактеріологічне дослідження вмісту препуціального мішка;
• ПЛР-дослідження на захворювання, що передаються статевим шляхом;
• тестування на сифіліс та ВІЛ-інфекцію;
• обстеження на донованоз – показано особам, які відвідували ендемічні за цим захворюванням країни (країни Карибського басейну, Нова Гвінея, Індія).

 Ускладнення баланопоститу

Баланопостит – досить серйозне захворювання. Його несвоєчасне чи неправильне лікування загрожує розвитком багатьох ускладнень:

• порушенням сексуальної функції;
• запаленням сечових шляхів;
• фімоз;
• підвищений ризик розвитку раку пеніса (при хронічних формах патології).

 Прогноз та профілактика

При первинному баланопоститі з неускладненим перебігом прогноз є сприятливим. При своєчасному початку лікування та ретельному дотриманні всіх рекомендацій лікаря захворювання закінчується повним одужанням. Прогноз при вторинному запаленні визначається супутньою патологією.

У чоловіків профілактика захворювання включає:

• ретельне дотримання правил особистої гігієни;
• відмова від сексуальних зв’язків із випадковими партнерами без використання презервативу;
• лікування супутніх захворювань, які можуть спричинити запалення головки пеніса та крайньої плоті;
• щорічні профілактичні огляди урологом чи андрологом.

Для профілактики баланопоститу у хлопчиків не слід намагатися насильно оголити голівку статевого члена, щоб не травмувати крайню плоть. Важливо регулярно проводити заміну підгузків та гігієнічні процедури, використовуючи для цього призначені для дітей гелі та мило.

Класифікація баланопоститу

Баланопостит, як і будь-яке інше захворювання, класифікується за багатьма критеріями. У клінічній практиці основною вважається класифікація захворювання, згідно з якою він поділяється на дві форми:

• інфекційний;
• неінфекційний;

Баланопостит також буває первинним та вторинним. Первинне запалення обумовлено безпосереднім впливом шкідливого фактора (інфекція, алерген, токсин) на тканині пеніса. Вторинне запалення розвивається під впливом будь-яких інших захворювань, наприклад, цукрового діабету або псоріазу.

За іншими ознаками виділяють кілька форм баланопоститу:

• за тривалістю перебігу – гострий та хронічний;
• за характером клінічного перебігу – неускладнений та ускладнений;
• за типом збудника – неспецифічний та специфічний.

Класифікація баланопоститу за особливостями клінічної картини

Правильній постановці діагнозу допомагає класифікація за клінічними ознаками патології:

Проста катаральна. Запалення виражено слабо. Характерно наявність ділянок гіперемії – (почервоніння) на головці пеніса і крайньої плоті Латентне (приховане) перебіг інфекцій, що передаються статевим шляхом. Нерідко ця форма баланопоститу виникає у чоловіків похилого віку, які страждають на серцево-судинну недостатність, цукровий діабет.

Папульозна гіперемія виражена незначно. В області запалення з’являються висипання, що злегка височіють над поверхнею шкіри – вузлики Може супроводжувати перебіг псоріазу, червоного плоского лишаю, еритроплазії Кейра.

Склероатрофічна. Характерна для чоловіків похилого віку. При огляді виявляють невеликі осередки почервоніння, маленькі тріщини та ерозії. Відсутність статевої активності у чоловіків похилого віку, рубцевий фімоз.

Веррукозна. Помірна гіперемія, поява розростань шкіри, які на вигляд нагадують бородавки Урогенітальний туберкульоз – інфекційно-запальне захворювання органів статевої та сечової системи, папіломавірусна інфекція.

Гранулематозна. Баланопостит приймає хронічний перебіг. В області ураження з’являються гранульоми (розростання сполучної тканини). Інфекційні захворювання, що розвиваються у людини на тлі різкого зниження захисних сил організму. Їх називають опортуністичними інфекціями.

Везикульозна. Перша ознака патології – виражений свербіж. Потім на шкірі з’являються дрібні бульбашки – везикули.

Пустулезная. Почервоніння головки і крайньої плоті буває виражено різною мірою. Через деякий час з’являються бульбашки з гнійним вмістом – пустули.

Бульозна. На гіперемованій шкірі верхньої частини пеніса з’являються бульозні висипання – бульбашки, заповнені рідиною, які досягають у діаметрі 10 мм і більше. Після їх розтину утворюються ерозії – поверхневий дефект шкіри, який у більшості випадків гоиться без рубця. Найчастіша причина розвитку цієї форми – контакт з токсичними речовинами та алергенами.

Ерозивна та виразково-ерозивна. Характеризується появою на шкірі в області ураження ерозій та виразок – глибших запальних дефектів. Туберкульоз, сифіліс.

Гангренозна. Найважча форма захворювання. Для неї характерний швидкий некроз (омертвіння) тканин статевого члена.

Висновок

Різноманітність факторів ризику та причини виникнення баланопоститу, ризик розвитку серйозних ускладнень – вагомий привід для чоловіка не відкладати візит до лікаря. Баланопостит, як будь-яке інше захворювання, потрібно лікувати вчасно.